Єфименко Родіон Родіонович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Єфименко Родіон Родіонович

ЄФИ́МЕНКО Родіон Родіонович (псевд. – Юхименко; 06. 11. 1934, Одеса – 18. 03. 2008, Київ) – кінорежисер, педагог. Син Р. Єфименка та Є. Селецької. Засл. працівник культури УРСР (1976). Закін. Київ. ін-т театр. мист-ва (1957; майстерня В. Довбищенка, М. Верхацького), де й викладав 1969–74. Серед учнів – В. Бортко, А. Борсюк, В. Гончаров, М. Малецький, В. Попков. Є. – один з організаторів студії «Укртелефільм», на якій працював 1958–98. Створив стрічки: «Місто, у якому ми живемо» (1959), «Наші зустрічі» (1960), «Карнавал юності» (1961), «Прогулянка по Києву», «Свіччине весілля» (обидві – 1962), «Останні» (1963), «Ми з України», «Сторінка життя» (обидві – 1964), «Добридень, Києве!» (1965), «Тут жив Кобзар» (1966, перший укр. кольор. т/ф; диплом і приз СКін СРСР), «Тридцять три хвилини мовчання» (1967), «Пізнай себе» (1971, перший укр. повнометраж. т/ф; Ґран-Прі Мкф фільмів, присвяч. медицині, Варна, Болгарія, 1973), «Наталка Полтавка» (1978), «Українські посиденьки» (1986), «Січ. 500-ліття козацтва» (1990), «Михайлова гора. Марія» (1994), «Від Подолу до Золотих воріт» (1999, присвяч. І. Кавалерідзе) та ін. Після розвалу студії «Укртелефільм» працював зав. творчої майстерні Музею-майстерні І. Кавалерідзе (Київ). Від 2002 – на пенсії.

Л. В. Череватенко

Стаття оновлена: 2009