Єфимов Віктор Олексійович
ЄФИ́МОВ Віктор Олексійович (05. 03. 1921, м. Нікополь, нині Дніпроп. обл. — 03. 12. 2002, Київ) — фахівець у галузі металургії та технології металів. Доктор технічних наук (1961), професор (1972), академік НАНУ (1973). Державна премія СРСР (1981, 1991). Державна премія України в галузі науки і техніки (2002). Премії ім. Є. Патона (1969) та М. Доброхотова (2002) НАНУ. Державні нагороди СРСР. Закін. Дніпроп. металург. інститут (1946). Працював 1946–47 на Дніпроп. заводі металург. устаткування. 1947–51 — у Київ. політех. інституті; 1951–54 — в Інституті чорної металургії АН УРСР; 1954–63 — в Інституті газу АН УРСР; 1963–2002 — у Фіз.-технол. інституті металів і сплавів НАНУ (усі — Київ): 1963–88 — завідувач відділу процесів плавлення сплавів і формування зливків, водночас 1964–66 — заступник директора, 1966–88 — директор, від 1988 — радник при дирекції. Наукові дослідження присвячено вивченню теплофізики тверднення сплавів, гідродинаміці лиття та кристалізації зливків. Розробив сучасну концепцію і модель процесу тверднення зливка, запропонував нові способи керування структурою і властивостями металу.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Теоретические основы разливки стали. Москва, 1961; Стальной слиток. Москва, 1961; Разливка и кристаллизация стали. Москва, 1976; Физические методы воздействия на процесс затвердевания сплавов. Москва, 1995 (співавтор); Литье стали под давлением // Металлургия машиностроения. 2001. № 3 (співавтор); Исследование теплофизических условий затвердевания стальных слитков в поле упругих волн // ПЛ. 2002. № 4 (співавтор); Влияние вибрации на межфазный переход расплава в кристаллическую структуру слитков // Материаловедение. 2003. № 3 (співавтор).
Рекомендована література
- Віктор Олексійович Єфімов: Некролог // Вісн. НАНУ. 2003. № 2.
Завантажити статтю
Людина 
