Єфремівське газоконденсатне родовище - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Єфремівське газоконденсатне родовище

ЄФРЕ́МІВСЬКЕ ГАЗОКОНДЕНСА́ТНЕ РОДО́ВИЩЕ – поклади газоконденсату. Знаходиться за 12 км від м. Первомайськ Харків. обл., у межах Хрестищен.-Єфремів. валу приосьової зони Дніпров.-Донец. западини. Відкрите 1965, експлуатується від 1967. Підняття порід являє собою брахіантиклінал. складку субширот. простягання, сх. і зх. перикліналі якої ускладнені Єфремів. і Зх.-Єфремів. соляними штоками, а присклепінна частина порушена числен. розломами-скидами субмеридіал. простягання. Розміри брахіантикліналі 7,2 × 5,8 км по ізогіпсі 3300 м, амплітуда 1500 м. Геол. будова земних надр характеризується наявністю відкладів четвертин., неоген., палеоген., крейд., юрського, тріас., перм. та кам’яновугіл. періодів і понад 30-ти газових і газоконденсат. покладів. Колекторами газу та конденсату є піщано-алеврит. гірські породи микитів. і картамис. світ пермі та араукарит. світи верх. карбону, які утворюють єдиний масивно-пласт. поклад, екранований соляними штоками і хемоген. (ангідрид, гіпс, кам’яна сіль) відкладами пермі в інтервалі глибин 1892–3392 м. Поверх газоносності 1500 м. У 72-х свердловинах товщина газонос. горизонтів микитів. світи 138–208 м, картамис. – 500–676 м, араукарит. – 172–278 м. Початк. абсолютно вільний дебіт (тис. м3 на добу) газу кожної свердловини з микитів. світи 40–836, картамис. – 4,8–3632,0, араукарит. – 9,6–399,0, робочий дебіт 167. Початк. видобувні запаси категорій А+В+С1 109 970 млн м3 газу та 2595 тис. т конденсату (відповідно, 3845 млн м3 і 81 тис. т у микитів. світі, 93 532 млн м3 і 2185 тис. т у картамис., 12 593 млн м3 і 329 тис. т у араукарит.). Накопичений видобуток газу менше 460 млн м3 на рік, конденсату – 1 тис. т на рік. Відносна густина природ. газу 0,601–0,636, вміщує: СН4 – 89,4–93,6 %, С2Н6 – 3,7–4,0 %, С3Н8 – 0,8–2,1 %, С4Н10 – 0,4–1,6 %, СО2 – 0,11–0,92 %, N2 – 1,03–2,50 %, He – 0,041 %. Густина конденсату 763–777 кг/м3, вміщує: смол – 1,0–1,6 %, сірки – 0,028–0,058 %. Газ надходить до газопроводу Шебелинка–Київ.

Літ.: Атлас родовищ нафти і газу України: В 6 т. Т. 3. Л., 1999.

В. О. Краюшкін

Стаття оновлена: 2009