Єфремов Сергій Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Єфремов Сергій Іванович

ЄФРЕ́МОВ Сергій Іванович (14. 07. 1938, м. Клин Моск. обл.) – режисер, педагог. Чоловік Е. Смирнової. Нар. арт. України (2000). Закін. Харків. театр. ін-т (1962; викл. Б. Глаголін). Працював у театрах ляльок: актор Львів. (від 1956), реж. Донец. (від 1962), засн. і гол. реж. Хмельн. (1970–76), гол. реж. Одес. (1976–78) та Київ. держ. (1978–81), засн. і гол. реж. (1981–2003), худож. кер. (від 2004) Київ. муніцип. Вистави Є. нагородж. дипломами на міжнар. фестивалях у Польщі, Югославії, Угорщині, Австрії, Швейцарії, Німеччині, Словаччині, Франції, Португалії та Мексиці. В різні роки здійснював постановки у Польщі та Франції. Від 1995 – президент Укр. центру Міжнар. спілки діячів театрів ляльок. Від 2003 викладає на каф. актор. мист-ва і режисури театру ляльок Київ. ун-ту театру, кіно і телебачення: від 2008 – доц. Осн. увагу приділяє зображенню місця дитини у світі.

Вистави: «Казка про жадібного Сергійка» С. Прокоф’євої (1966), «Егле – королева вужів» С. Неріс (1973; Всесоюз. диплом 2-го ступ., 1973), «Богатир і золоте яблуко» І. Теофілова (1978), «Сонячний промінь» А. Попеску (1980), «Принцеса, яка стрибає» Л. Дворського (1984; Всесоюз. диплом, 1984), «Російська сіль» Ю. Сидорова (Респ. диплом 1-го ступ., 1989), «Морозко» М. Шуринової (обидві – 1987), «Все буде гаразд» І. Уварової, С. Єфремова (1994), «Мій хазяїн Дон Жуан» С. Єфремова (2005), «Наталка Полтавка» І. Котляревського (2007).

Літ.: Голдовский Б., Смелянская С. Театр кукол Украины. Сан-Франциско, 1998; Моцар Т. Життя без ляльок неможливе // УТ. 2008. № 5.

І. О. Знаменський

Стаття оновлена: 2009