Єщенко Марія Олександрівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Єщенко Марія Олександрівна

Є́ЩЕНКО Марія Олександрівна (19. 06. 1923, Харків – 05. 12. 2000, там само) – піаністка, педагог. Дочка Олександра, сестра Наталії Єщенків. Канд. мистецтвознавства (1955), проф. (1977). Держ. нагороди СРСР. Лауреатка Міжнар. конкурсу піаністів ім. Б. Сметани (Прага, 1951; 4-а премія). Закін. Харків. консерваторію (1945; кл. М. Хазановського) та аспірантуру Моск. консерваторії (1949; кер. С. Фейнберґ). 1949–92 працювала у Харків. ін-ті мист-в: 1971–89 – зав. каф. спец. фортепіано. Водночас 1945–70 – солістка Харків. філармонії. До її репертуару входили численні твори композиторів-класиків, романтиків, митців 20 ст.: 6 клавір. концертів Й.-С. Баха, цикли етюдів і прелюдій Ф. Шопена, С. Рахманінова, Д. Шостаковича та ін. 1969–71 піаністка провела у Харкові унікал. серію концертів – «32 сонати Л. ван Бетговена». Значне місце в програмах Є. було відведено доробку укр. композиторів – М. Лисенка, Я. Степового, В. Сокальського, В. Косенка, Л. Ревуцького, М. Тіца та ін. Виступала також з симф. оркестрами. Концертувала в Україні, Росії, Чехії, Словаччині, Німеччині, США. Мала фонд. записи на Укр. радіо. Від 1992 мешкала у США. 2002 засн. Премію пам’яті Є., а також стипендію її імені у Харків. ун-ті мист-в. Серед учнів – лауреати та дипломанти конкурсів різних рівнів І. Наймарк, М. Чернявська, Ю. Уриньова, Н. Пушина.

Літ.: Мария Александровна Ещенко – выдающийся представитель пианистической культуры Харькова ХХ ст. // Формування творчої особистості в інформ. просторі сучас. культури. Х., 2004.

О. В. Кононова

Стаття оновлена: 2009