Жабокрич - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Жабокрич

ЖАБО́КРИЧ – село Крижопільського району Вінницької області. Знаходиться на р. Бережанка (бас. Пд.Бугу), за 130 км від обл. центру та за 10 км від райцентру і залізнич. ст. Крижопіль. Пл. 5,5 км2. Насел. 2082 особи (2001, складає 85,5 % до 1989), переважно українці. Засн. у 14 ст. (за ін. даними – наприкінці 15 – на поч. 16 ст.). Згадується як місто у щоденнику араб. історика і мандрівника П. Алепського, який 1654 подорожував Поділлям разом з своїм батьком антіохій. патріархом Макарієм ІІІ (встановлено пам’ят. знак). Жит. брали участь у Визв. війні під проводом Б. Хмельницького. В актах 17 ст. зустрічається як помістя Жабокрицьких, пізніше Вишневецьких, Конецпольських, Любомирських. Після 2-го поділу Польщі 1793 – у складі Брацлав. намісництва Поділ. губ. Рос. імперії. Від 1804 – м-ко Ольгопіл. пов. Наприкінці 19 ст. тут мешкало 4790 осіб, були 2 церкви, 2 євр. молитов. будинки, нар. уч-ще, земська однокласна школа, працювали паровий млин і винокурня, через тиждень збиралися базари. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Жит. потерпали від голодомору 1932–33 (померло 556 осіб), зазнали сталін. репресій. Від 22 липня 1941 до 15 березня 1944 – під нім.-фашист. окупацією. 27 липня 1941 румун. нацисти вбили у Ж. 367 євреїв. Нині у Ж. – заг.-осв. школа, амбулаторія, клуб. Діють церкви (19 ст.) св. Михайла та Різдва Діви Марії. Встановлено меморіал жертвам нацизму. У 1950–60-х рр. у Жабокриц. школі навч. поет А. Бортняк. Серед видат. уродженців – письменник, літературознавець, педагог, чл.-кор. АПН СРСР О. Мазуркевич, учасник нац.-визв. руху О. Зеленюк.

Т. К. Чепіль

Стаття оновлена: 2009