Жаботин

ЖА́БОТИН — село Камʼянського ра­йону Черкаської області. Знаходиться за 65 км від обл. центру, за 20 км від райцентру та залізнич. ст. Камʼянка. Площа 9,55 км². Насел. 1270 осіб (2001, складає 68,0 % до 1989), пере­важно українці. Засн. на­прикінці 16 — на поч. 17 ст. Уперше згадується у писем. памʼятках 1643. Жит. села брали участь у Визв. війні під проводом Б. Хмельницького, у пов­ста­н­нях під керівництвом С. Палія і Самуся, гайдамац. русі. Від 1649 — сотен­не містечко Чигирин. полку. За­знало знач. руйнувань під час Чигирин. походів 1677–78. У 1679 частину мешканців пере­селено на лівий берег Дні­пра. 1771 польс. король Станіслав- Авґуст Понятовський надав Ж. Маґдебур. право. Від серед. 19 ст. тут працювали цукр. і винокур. заводи, цегельня, 2 водяні млини, сукновальня, свічкарня. Від 1862 — волос. центр Черкас. пов. 1790 у Ж. мешкало 1697, 1864 — 3339 осіб. На поч. 20 ст. функціонували земська лікарня, 2 церк.-парафіял. школи, двокласна земська школа з б-кою. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Ж. входив до складу Холоднояр. пов­стан. респ. Жаботинці потерпали від голодомору 1932–33, за­знали сталін. ре­пресій. Від 5 серпня 1941 до 9 січня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. Нацисти роз­стріляли й закатували 38, вивезли на примусові роботи до Німеч­чини 408 жит. 1958 до Ж. при­єд­нано с. Завадівка. Нині у Ж. — заг.-осв. школа, фельдшер.-акушер. пункт, Будинок культури, б-ка. Памʼятка архітектури — Успен. церква (1851). На тер. села виявлено бл. 60 памʼяток археології, які охоплюють період від доби бронзи до пізнього середньовіч­чя. Серед найві­доміших — ран­ньоскіф. доби в ур­очищі Тарасова гора (див. Жаботинське поселе­н­ня). Встановлено памʼятник рад. воїнам, які загинули під час 2-ї світової війни, погру­д­дя М. Залізняка. Серед видат. уродженців — політ. діяч, меценат Ф. Швець, вчені вет. лікар В. Бердник і психолог Д.Ніколенко.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю