Жаботинський Леонід Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Жаботинський Леонід Іванович

ЖАБОТИ́НСЬКИЙ Леонід Іванович (28. 01. 1938, с. Успенка, нині у межах смт Краснопілля Сум. обл. – 14. 01. 2016, Запоріжжя) – важкоатлет, громадський діяч, педагог. М. сп. (1958). Засл. м. сп. (1964). Суддя міжнар. категорії (1964). Орден «За заслуги» 3-го (2002), 2-го (2008) ступ. Закін. Харків. пед. ін-т (1965). Чемпіон 18-х (Токіо, 1964; світ. і олімп. рекорди у поштовху 217,5 кг, олімп. рекорд у сумі триборства 572,5 кг: 187,5 + 167,5 + 217,5) і 19-х (Мехіко, 1968) Олімп. ігор у ваговій категорії понад 90 кг. Переможець (1964–66, 1968), бронз. призер (1963) чемпіонатів світу. Чемпіон (1966, 1968), сріб. призер (1963) Європи. Переможець (1964, 1965, 1967–69), сріб. призер (1961–63) першостей СРСР. Чемпіон (1961–63), сріб. (1958–59), бронз. призер (1957) України. Виступав за спорт. т-во «Авангард» (Харків), ЗС. Установив 19 рекордів світу, 20 – СРСР, 58 – України. З ініціативи Ж. 1979 збудовано клуб, відкрито СДЮСШОР «Спартак» з важкої атлетики у Запоріжжі. Президент благодій. фонду свого імені. Тренери – М. Світличний, Ю. Айзенштадт, О. Медведєв. Автор книг «Сталь і серце» (К., 1969), «На вершине Олимпа» (З., 2005). У 1987–91 працював військ. радником на Магадаскарі. У 1990-і рр. жив у Москві, де займався пед. діяльністю, останні роки життя мешкав у Запоріжжі. Проводиться традиц. турнір Запоріз. обл. з важкої атлетики імені Ж.

Літ.: Бездольний Б. Богатир планети Земля // Дніпро. 1966. № 2; Казимиров В., Копелович А. Леонид Жаботинский: «Секретами мастерства поделюсь в книге» // Олімп. арена. 2004. № 4–5; Жаботинский Р. Мой отец – Леонид Жаботинский. З., 2014.

В. В. Драга

Стаття оновлена: 2016