Жадан Іван Данилович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Жадан Іван Данилович

ЖАДА́Н Іван Данилович (09(22). 09. 1902, Луганськ – 15. 02. 1995, м. Сент-Джонс, Антиґуа і Барбуда) – співак (ліричний тенор). Засл. арт. РРФСР (1937). Закін. Муз. технікум при Моск. консерваторії (1927; викл. М. Дейша-Сіоницька, Є. Єгоров). Був солістом Всесоюз. радіо (1926), Опер. студії К. Станіславського (1927), Великого театру (1929–41) у Москві. Мав голос рідкіс. тембру, безмеж. діапазону (3 октави); виразну вимову, гарну сценічну зовнішність. Виступав із концертно-камер. репертуа-ром, популяризував вокал. твори укр. авторів, особливо – нар. пісні. Записав кілька платівок, зокрема 5 – укр. нар. солоспівів. Гастролював у Туреччині (1935–36) та Латвії (1937). Після значної перерви у виступах та операції на горлі Ж. гастролював в Україні (Харків, Дніпропетровськ, 1941). У 1944 відступив з німцями. Від 1945 – у США, де дав у Карнеґі-Голл 2 сольні концерти (запис. на платівки 1945). Згодом припинив сольні виступи. Жив на о-ві Антиґуа, де відкрив муз. салон. Відомо, що його відвідував президент Фінляндії М. Койвісто (партнер Ж. у дуетах). 1990 С. Белза провів на Центр. телебаченні передачу про співака. На його запрошення Ж. дав 1992 останній концерт у Москві. У м. Сент-Джонс відкрито Музей Ж.

Партії: Індійський гість, Берендей («Садко», «Снігуронька» М. Римського-Корсакова), Синодал («Демон» А. Рубінштейна), Ленський («Євгеній Онєгін» П. Чайковського), Фауст (однойм. опера Ш. Ґуно), Герцог («Ріґолетто» Дж. Верді), Юродивий («Борис Годунов» М. Мусоргського), Джеральд («Лакме» Л. Деліба), Граф Альмавіва («Севільський цирульник» Дж. Россіні), Вертер (однойм. опера Ж. Массне).

Літ.: Антонюк В. Іван Жадан – забуте ім’я // Кіно-Театр. 2004. № 11.

В. Г. Антонюк

Стаття оновлена: 2009