Жаданівський Борис Петрович

ЖАДАНІ́ВСЬКИЙ Борис Петрович (28. 04(10. 05). 1885, Харків — 27. 04. 1918) — революційний діяч. Навч. у Полтав. кадет. корпусі, закін. Микол. військ.-інж. училище. Від 1905 служив підпоручиком 5-го понтон. батальйону 3-ї сапер. бригади в Києві. 18 листопада (1 грудня) 1905 одна з рот цього батальйону відмовилася нести караул. службу, вимагаючи поліпшення харчування та заміни командира. Обурені солдати на чолі з Ж. приєдналися до робітн. демонстрації, що відбувалася в місті. Демонстрацію розстріляли царські війська, пораненого Ж. врятувала євр. родина, після чого він переховувався на агроном. фермі Київ. політех. інституту. Місц. жителі видали Ж. поліції. 1906 військ.-окруж. суд засудив його до розстрілу, заміненого каторгою. Дорогою на каторгу зробив невдалу спробу втекти. Покарання відбував у Шліссельбур. фортеці, згодом — у Смолен., Орлов., Курс., а від кін. 1913 — Херсон. в’язницях. Тут він зустрічався і спілкувався з більшовиками, анархістами та есерами. Звільнений після Лютн. революції 1917 згідно з амністією, ухваленою міністром юстиції Тимчас. уряду О. Керенським, для лікування від туберкульозу переїхав до Криму. В листопаді 1917 вступив до РСДРП(б), був заступник голови Ялтин. ради робітн. депутатів і гол. ред. її друк. органу «Известия Совета рабочих депутатов». Навесні 1918, під час вступу австро-нім. військ на тер. УНР і в Крим, організував із комуністів, лівих есерів та анархістів особл. соціаліст. загін чисельністю в 150 осіб. У боях побл. Сімферополя загін був розгромлений нім. військами, а Ж. загинув.

Завантажити статтю