Жане Кірімізе - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Жане Кірімізе

ЖАНЕ́ Кірімізе (07. 03. 1919, аул Афіпсіп, нині Респ. Адигея, РФ – 10. 06. 1983, м. Майкоп, нині Респ. Адигея, похов. у рідному аулі) – адигейський письменник. Чл. СП СРСР (1956). Учасник 2-ї світ. війни. Закін. Краснодар. учит. (РФ, 1941) і Адигей. пед. (Майкоп, 1957) ін-ти. Очолював обл. ком-т з питань телебачення та радіомовлення (1959–73), Адигей. письмен. орг-цію (1973–82). Автор поет. зб. «Стихых» («Вірші», 1945), «Тимафэхэр» («Наші дні», 1951), «Джэуап» («Відповідь», 1963), «О унитІу» («Твої очі», 1967), «Іэмэ яорэд» («Славлю руки людини», 1979), лір.-публіцист. нарису «Андырхъое Хъусен» («Хусен Андрухаєв», 1970), зб. оповідань «НитІу акъу» («Дві матері», 1967), «Гъогубгъум Іут саугъэтыр» («Пам’ятник біля дороги», 1971), «Шапсыгъэхьаблэхэр жъы хъухэрэп» («Жителі мого аулу», 1980). Зробив внесок у розвиток адигей. дит. літ-ри – зб. «Апэрэ къэгъагъ» («Перша квітка», 1963), «КІэлэцІыкІухэм шъуакъыфедж» («Читайте дітям», 1973), «Зэныбджэгъухэр» («Друзі», 1983). На багато віршів Ж. написано музику. Переклав окремі твори О. Пушкіна, М. Некрасова, І. Крилова, Т. Шевченка (вірш «Заповіт» увійшов до кн. «Тарас Шевченко. “Заповіт” мовами народів світу», К., 1989). Написав вірші «Зэдытигупсэ поэт» («Біля могили поета», 1957) та «Тарас Шевченко» (1965). У травні 1972 брав участь у Днях літ-ри Адигей. автоном. обл. на Житомирщині. Окремі твори Ж. переклали укр. мовою М. Лещенко, Д. Окийченко, Д. Кононенко, О. Пархоменко, Л. Плескачевський.

Тв.: укр. перекл. – [Вірші] // ЛУ. 1964, 29 верес.; 1969, 27 трав.; У адигів є звичай такий // Сузір’я. Вип. 2. К., 1968; [Вірші] // Прапор. 1972. № 12; У адигів є звичай такий // Дніпро. 1972. № 12; [Оповідання] // Прапор. 1976. № 12.

Літ.: Схаляxо А. А. Киримизе Жанэ // Уч. зап. Адыгей. НИИ языка, лит-ры и истории. 1968. Т. 6; История адыгейской литературы: В 3 т. Т. 2. Майкоп, 2002.

А. А. Схаляхо, З. К. Жане

Стаття оновлена: 2009