Жариков Микола Леонідович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Жариков Микола Леонідович

ЖА́РИКОВ Микола Леонідович (07. 11. 1931, м. Слов’янськ, нині Донец. обл.) – архітектор. Нар. арх. України (1999). Дійс. чл. Укр. академії арх-ри (2001). Держ. премія України у галузі арх-ри (1991). Держ. нагороди. Закін. Харків. інж.-буд. ін-т (1956). У 1956–64 – архітектор, гол. архітектор проектів Запоріз. «Облпроекту», 1964–78 – дир. Запоріз. філії ін-ту «Укрміськбудпроект». 1978–86 – 1-й заст. голови Держбуду УРСР, 1986–92 – гол. архітектор Києва, 1993–96 – заст. нач. Гол. упр. містобудування і арх-ри Київ. міськдержадміністрації. 1992–93 – президент Міжнар. архіт. центру «Золота брама», 1996–2001 – гол. архітектор ВАТ «Київінвест», 2001–09 – кер. архіт. майстерні «М. Жариков». 2002–06 – співголова Громад. ком-ту захисту арх-ри Києва. Серед реаліз. проектів – детал. планування центру Запоріжжя, ін-т «Запоріжцивілпроект», Будбанк у Запоріжжі (1975–76), істор.-культур. комплекс запороз. козацтва на о-ві Хортиця (1970–78), лікарня на ст. Ургал (Байкало-Амур. магістраль, 1976), мемор. комплекс оборони Севастополя 1941–42 (1983–86), комплекс житл. будинків сер. АППС на вул. Л. Гавро (1984), забудова центру р-ну Оболонь (1986), мікрорайону № 1 на вул. Ломоносова (1987), мемор. комплекс пам’яті жертв Чорнобиля на вул. Нагірна (1990–2000), церква св. Андрія Первозванного на Дніпров. узвозі, пам’ятник П. Сагайдачному на Контракт. площі (обидва – 2002), офіс. центр на вул. Госпітальна (2004) у Києві. Автор низки статей у фахових виданнях, кн. «Мои майданы» (К., 2008). Гол. ред. кн. «Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР» (в 4 т., К., 1983–86).

Ю. І. Пісковський

Стаття оновлена: 2009