Жарко Олександр Анатолійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Жарко Олександр Анатолійович

ЖАРКО́ Олександр Анатолійович (19. 09. 1968, м. Біла Церква Київ. обл.) – живописець і графік. Брат Тетяни, чоловік Наталії Жарко. Засл. художник України (1998). Чл. НСХУ (1994). Закін. Укр. АМ (Київ, 1994; майстерня А. Чебикіна). Учасник обл., всеукр., міжнар. худож. виставок від 1992. Персон. – у Білій Церкві (1996, 2007). Співпрацював із ж. «Біла Церква. Вчора, сьогодні, завтра» (1996). Від 2003 – гол. дизайнер твор. архіт. майстерні «Бабич» (Київ). Осн. галузі – живопис, станк. і книжк. графіка, архіт. дизайн. Створює об’ємно-просторові композиції (інсталяції, оформлення інтер’єрів) та сценографію святк. подій, логотипи газет, плакати, листівки, календарі, емблеми, етикетки, герби.

Тв.: живопис – «Вхід в Єрусалим», «Хлопчики», «Вершник» (усі – 1993), «Коли Лі Лоу мружив очі» (1998), «Ольвія», «Подвір’я–3» (обидва – 1999), «Замріяний янгол» (2000), «Хлопчик із квіткою», «Син» (обидва – 2001), «Ольвія» (2002); емблеми – для дит. хору «Перлина» (Чикаґо, 2002), Київ. ін-ту післядиплом. освіти пед. кадрів (2003), Білоцерків. централізов. міської бібліотеч. системи, 2-го міжнар. конкурсу вокалістів ім. Б. Гмирі (обидві – 2008); оформлення поет. зб. «На долонях подорожника» (1998) та «Земля Світовида» П. Розвозчика, зб. укр. казок «Казки мого дитинства» (обидві – 2004; усі – Київ), кн. «Аби не гірше» В. Дідківського (Біла Церква, 2007); інтер’єри – для дит. кафе «Пітер Пен» (2004), ювелір. магазину «Каштан» (2007; обидва – у Білій Церкві).

Літ.: Кращі інтер’єри України 2003–2004. К., 2005. Вип. 3.

І. М. Григор’єв

Стаття оновлена: 2009