Добрунов Леонід Георгійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Добрунов Леонід Георгійович

ДОБРУНО́В Леонід Георгійович (24. 02(09. 03). 1907, Полтава – 1982) – вчений-агроном. Д-р біол. н. (1952), проф. (1953), чл.-кор. АН Казах. РСР (1954). Закін. Полтав. с.-г. ін-т (1927). У 1927–30 працював на Носів. с.-г. дослід. станції (нині Черніг. обл.); 1931–37 – зав. фізіол. і агрохім. лаб. ВНДІ конопель (нині Ін-т луб’яних культур УААН, м. Глухів Сум. обл.), водночас 1933–37 – зав. каф. фізіології рослин Глухів. с.-г. ін-ту; 1937–40 – ст. н. с. лаб. фітоморфогенезу АН СРСР, 1941–45 – Ін-ту фізіології рослин АН СРСР (Москва); 1945–58 та 1961–68 – зав. відділу Ін-ту ботаніки АН Казах. РСР; 1958–61 – зав. лаб. Ін-ту біології Башкир. філії АН СРСР. Осн. напрям наук. дослідж. – особливості росту й розвитку, мінерал. живлення конопель. Обґрунтував фізіол. основи рац. техніки застосування добрив, теорію цикліч. старіння й омолодження рослин.

Пр.: Особенности роста конопли при недостаточном количестве питательных веществ в почве // Докл. АН СССР. 1934. Т. 1, № 5; Повышение стойкости пшеницы к засухе и засолению // Вест. АН Казах. ССР. 1946. № 7–8 (співавт.); К. А. Тимирязев – великий русский ученый и гражданин. Алма-Ата, 1949; Физиологические изменения в онтогенезе растений. Алма-Ата, 1956; Биологические основы применения удобрений. Алма-Ата, 1970; Минеральное питание риса. Алма-Ата, 1972 (співавт.).

Літ.: Липшиц.

І. В. Овсянко

Стаття оновлена: 2008