Крищенко Вадим Дмитрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Крищенко Вадим Дмитрович

КРИ́ЩЕНКО Вадим Дмитрович (01. 04. 1935, Житомир) – поет-пісняр. Нар. арт. України (2008). Чл. НСПУ (1972). Літ. премії ім. І. Нечуя-Левицького (2003), ім. А. Малишка, ім. Д. Луценка (обидві – 2005). Орден «За заслуги» 1-го ступ. (2015). Закін. Київ. ун-т (1958). Працював у пресі; 1966–91 – відп. секр. Гол. ком-ту ВДНГ (Київ). Від 2006 – проф. каф. культурології Нац. ун-ту біоресурсів та природокористування України (Київ). Автор поет. зб. «Тепла прозорість» (1963), «Щирість» (1966), «Зустріч з літом» (1971), «Відстані» (1974), «Ясен день» (1977), «Напруга дня» (1979), «Передчуття слова» (1983), «Допоки живу» (1985), «Вам руку подаю» (1987), «Ласкаво просимо» (1991), «Біля осіннього багаття» (1993), «Пісня» (1996), «Поезії» (2002; 2005; 2011), «Між минулим і майбутнім» (2004), «Ріка життя» (2008), «Українська душа» (2009); зб. віршів для дітей «Паперові човники» (1972), «Сонячне яблуко» (1973), «Наш дім» (1981), «Вишиванка» (1984), «Ранкове сонечко» (2009; усі – Київ). Лірика К. медитац. і соц. спрямування. Низку його поезій покладено на музику («Білі нарциси», «Родина», «Листопад», «Наливаймо, браття, кришталеві чаші», «Хай щастить», «До маминих очей», «Одна-єдина», «Усі ми прагнемо любові», «Лебеді кохання», «Я – України син», «Вишенька-черешенька»). Співпра­цював із компо­зиторами І. Покладом, І. Білозо­ром, Г. Татарченком, О. Мо­розо­вим, О. Злотником, О. Осад­чим та ін. Окремі твори К. перекладено рос., англ., груз., польс., естон., італ. і вірм. мовами.

Літ.: Михайленко А. Хай пісні летять за обрій // Уряд. кур’єр. 2005, 2 квіт.; Бойко В. Хай хоч одна пісня тебе перелетить // Вітчизна. 2009. № 3–4; Дворський П. Про естрадний формат // День. 2011, 16 лют.

А. Г. Михайленко, В. Ф. Бойко

Стаття оновлена: 2016