Добрянка - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Добрянка

ДОБРЯ́НКА – селище міського типу Ріпкинського району Чернігівської області. Центр селищ. ради, якій підпорядк. села Аткильня і Вербівка. Знаходиться на р. Немильня (притока Сожу, бас. Дніпра), за 79 км від обл. центру, за 40 км від райцентру та за 3 км від залізнич. ст. Горностаївка. Неподалік проходить держ. кордон з Респ. Білорусь. Пл. селищ. ради 7,6 км2. Насел. 3376 осіб (2001, складає 83,5 % до 1989): росіян – 70 %, українців – 20 %. Засн. у 2-й пол. 17 ст. рос. старообрядцями, які після церк. реформ патріарха Никона, рятуючись від переслідувань царського уряду, переселялися на околиці Рос. імперії. Поселення знаходилося на своєрід. лісовому о-ві серед боліт. У писем. джерелах вперше згадується від 1706. У ході рос.-швед. війни 1709 тут відбувалися активні бойові дії. 1773–1850 через Д. пролягав пошт. Катеринин. шлях з С.-Петербурга до Одеси. Свого часу ним проїжджали та зупинялись на відпочинок у місц. пошт. станції Т. Шевченко, Є. Гребінка, М. Гоголь, О. Пушкін. Під час наполеонів. війни 1812 на зібрані населенням кошти у Д. відкрили лазарет. Станом на 1866 тут було 753 двори, мешкало 6115 осіб, працювали шкіряний, канат. і 3 свічні з-ди, відбувалося 3 ярмарки на рік; 1897 – 1259 дворів, 8149 жит., церк.-парафіял. і земська школи, 4 ярмарки на рік. 1909 засн. вище початк. уч-ще. 1907–17 у Д. жив поет В. Самійленко (зберігся будинок нотаріал. контори, де він працював; нині дитсадок, на фасаді – мемор. дошка). Від поч. 20 ст. на 9,5 тис. жит. налічувалось 9 культових споруд. 1923–59 – райцентр, від 1924 – смт. 1930–59 виходила г. «Добрянська правда». Від серпня 1941 до вересня 1943 – під нім.-фашист. окупацією. До 1960-х рр. у Д. була велика торфорозробка. 1989 під час розкопок курган. могильників на тер. с-ща археологи знайшли предмети кераміки часів Київ. Русі (10–12 ст.). Осн. підпр-ва: держлісгосп, «Добрян. консерв.-сушил. з-д», ВАТи – «Добрян. мебл. ф-ка», «Добрян. швейна ф-ка». Донедавна був цех нар. промислу з вишивання сорочок, білизни. У с-щі – заг.-осв. школа, дитсадок; лікарня, поліклініка; Будинок культури, 2 б-ки, муз. школа. Є літній танц. майданчик у парку культури та відпочинку, стадіон, функціонує футбол. клуб. Серед пам’яток арх-ри – рос. старообрядниц. церква св. мученика Димитрія (1910). На могилах загиблих воїнів та розстріляних мирних жителів під час 2-ї світ. війни встановлено пам’ятники; до 300-річчя с-ща – пам’ят. знак провіднику селян. повстання в Росії О. Пугачову (1772 він тут мешкав і отримав паспорт). У Д. поховані Герої Рад. Союзу підполковник І. Матюгін та полковник С. Смирнов. Видатні уродженці: д-ри н. агроном, ентомолог Б. Арешников, фахівець у галузі зв’язку В. Горицький, історик В. Інкін; скульптор С. Нікітін; Герої Рад. Союзу Л. Григор’єв (на фасаді будинку, де народився і жив, – мемор. дошка), Б. Хромов.

О. М. Алгінін, М. В. Гордієнко

Стаття оновлена: 2008