Добрянський Іван Антонович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Добрянський Іван Антонович

ДОБРЯ́НСЬКИЙ Іван Антонович (18. 02. 1842, с. Валява, округ Перемишль, нині Польща – 28. 02. 1918, м. Ростов-на-Дону, РФ) – правознавець, адвокат, громадсько-політичний діяч. Народився у сім’ї священика А. Добрянського – одного з перших укр. громад.-культур. діячів, депутата віден. парламенту та Галиц. крайового сейму. 1893 по смерті батька влас. коштом видав його працю «Історія єпіскопів трех поєднаних єпархій перемишльської, самбірської і сяноцької від найдавніщих часів до 1794 р. За джерелами написана Антонієм Добрянським, парохом у Валяві». Навч. у г-зії в Перемишлі (1852–59) та на юрид. ф-ті Віден. ун-ту (1859–61), здобув ступ. д-ра права на юрид. ф-ті Львів. ун-ту (1867). Від 1868 – асист., від 1870 – доц. каф. кримінал. права і процесу з укр. мовою викладання Львів. ун-ту (згодом отримав звання проф.). Водночас 1870 відкрив власну адвокат. канцелярію у Львові, активно займався адвокат. діяльністю до 1-ї світ. війни. Став першим адвокатом у Львові, який вживав укр. мову в судових і адм. справах. Звернувся до Держ. трибуналу у Відні з поданням про обов’язк. використання укр. алфавіту судовими та адм. органами краю для відповідей сторонам, що звернулися до них укр. мовою. Рішенням Держ. трибуналу від 25 квітня 1882 відмінено тогочасну практику крайових органів, які писали відповіді укр. мовою використовуючи лат. (польс.) алфавіт. Був захисником на багатьох політ. процесах, зокрема після т. зв. баденів. виборів. 1881–82 – депутат Галиц. крайового сейму (обраний на додатк. виборах від Станіслав. вибор. округу). Чл. правління низки громад. інституцій – Т-ва ім. М. Качковського, Ставропігій. ін-ту, політ. т-ва «Руська Рада» та ін.; юрисконсульт «Народного Дому».

Літ.: Левицький К. Українські політики: Сильветки наших давніх послів і політичних діячів 1907–1914 рр. Л., 1936. Ч. 1.

Т. Г. Андрусяк

Стаття оновлена: 2008