Добужинський Мстислав Валеріанович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Добужинський Мстислав Валеріанович

ДОБУЖИ́НСЬКИЙ Мстислав Валеріанович (Добужинский Мстислав Валерианович; 02(14). 08. 1875, м. Новгород, Росія – 20. 11. 1957, Нью-Йорк) – російський графік, живописець і художник театру. Закін. С.-Петербур. рисув. школу Т-ва заохочення художників (1887), майстерню живопису і малювання Л. Дмитрієва-Кавказького (1898) і В. Мате (1901), юрид. ф-т С.-Петербур. ун-ту (1899). Навч. у Мюнхен. школі А. Ашбе і Ш. Голлоші (1899–1901). Повернувся до С.-Петербурга, приєднався до т-ва «Світ мист-в». Викладав у школі малювання і живопису Є. Званцевої (1906–10), худож. школі Гагаріної (1919), Вітеб. худож.-практ. ін-ті (1923–24), Каунас. худож. школі (Литва, 1925–35). Ілюстрував книги (зб. віршів «Подорожник» А. Ахматової, Петроград, 1921) та журнали (зокрема оформив обкладинку ж. «Апол- лон»). Від 1939 – у США, згодом – у Великій Британії, Франції. Учасник мист. виставок (від 1902). Персон. – у Таллінні (1925). Займався монум.-декор. мист-вом. У творчості Д. поєднано традиції модерну і символізму. Осн. галузі – станк., книжк. графіка, театр.-декор. мист-во. Гол. тема – місто: створив цикли й серії, де зображено старовинні й сучасні індустр. міста, зх.-європ. столиці. Був знайомий з А. Ахматовою; приятелював із Г. Нарбутом, залишив про нього спогади. 1915 був у Качанівці (нині смт Ічнян. р-ну Черніг. обл., Нац. істор.-культур. заповідник «Качанівка»).

Тв.: іл. до кн. «Белые ночи» Ф. Достоєвського (1923), «Три толстяка» Ю. Олеші (1925), «Слова о полку Ігоревім» (1940-і рр.).

Літ.: Чугунов Г. И. О своеобразии творчества М. В. Добужинского // Искусство. 1971. № 2; Добужинский Мстислав. Живопись. Графика. Театр. Москва, 1982; Побожий С. Художник уходящей красоты // Ваш шанс. 2000, 30 авг.

С. І. Побожій

Стаття оновлена: 2008