Довгаль Петро Петрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Довгаль Петро Петрович

ДОВГА́ЛЬ Петро Петрович (29. 04(12. 05). 1911, Київ – 05. 09. 1997, там само) – актор. Засл. арт. УРСР (1956). Учасник 2-ї світ. війни. Держ. та бойові нагороди. Закін. Театр. технікум при Київ. консерваторії (1934; викл. І. Волошин, П. Сергієнко). Працював у Київ. театрі рос. драми (1934–41), Ставропол. крайовому рос. драм. театрі (1941–45), Ростов. театрі Червоної армії Пн.-Кавказ. військ. округу (1945–47; обидва – РФ), Ташкент. рос. театрі драми ім. М. Горького (1947–48), Махачкалин. рос. драм. театрі ім. М. Горького (РФ, 1948–51), Микол. рос. драм. театрі ім. В. Чкалова (1951–59), Київ. ТЮГу ім. Ленін. комсомолу (1959–80). Твор. манері притаманні природ. гумор, м’яка комедійність, яскравий зовн. малюнок.

Ролі: Стессель («Порт-Артур» за О. Степановим), Труффальдіно («Слуга двох панів» К. Ґольдоні), Сганарель, Оргон («Лікар з примусу», «Тартюф» Ж.-Б. Мольєра), Шельменко («Ше-льменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка), Лука («На дні» М. Горького), Бублик («Платон Кречет» О. Корнійчука), Бонавентура, Терешко («Сто тисяч», «Суєта» І. Карпенка-Карого), Монтеккі («Ромео і Джульєтта» В. Шекспіра), Король («Попелюшка» Є. Шварца), Простаков («Недоук» Д. Фонвізіна).

Л. В. Будник

Стаття оновлена: 2008