Довгаль Спиридон Микитович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Довгаль Спиридон Микитович

ДОВГА́ЛЬ Спиридон Микитович (19(31). 10. 1896, с. Носівка Черніг. губ., нині місто Черніг. обл. – 15. 10. 1975, Мюнхен) – журналіст, політичний діяч. Під час боїв за Київ взимку 1917–18 – співорганізатор і ком-р Студент. куреня (важко поранений побл. з-ду «Арсенал»), згодом – підполковник Армії УНР. Перебував у таборах для інтернованих у Чехо-Словаччині. Закін. екон.-кооп. ф-т Укр. госп. академії у Подєбрадах (1930), де викладав економіку. У Празі редагував ж. «Нова Україна» (1925–29), в Ужгороді та м. Хуст – «Вперед» (1932–38) і «Нова Свобода» (1938–39), у Берліні та м. Плауен – г. «Дозвілля» (1942–45), у Реґенсбурзі – г. «Слово» (1945–46). Від 1950 – чл. ЦК Укр. соціаліст. партії за кордоном, 1972–75 – голова Укр. нац. ради. У брошурі «Поворот од соціялізму» (Подєбради, 1927), написаній як відповідь на брошуру В. Винниченка «Поворот на Україну» (1926), в якій письменник закликав емігрантів повернутися в УСРР і визнати соціаліст. лад, Д. доводить, що устрій УСРР не має нічого спільного з соціалізмом, а трудящі взагалі позбавлені політ. і екон. свободи. Автор наук. праць з економіки, спогадів про Студент. курінь, ст. «Чи і які зв’язки мав ДЦ УНР з АКВ» // «Вільна Україна», 1960, ч. 27.

Літ.: Нічлава О. Повертаємо ім’я: Спиридон Довгаль // Просвіта. 1995. № 16–17; Сидоренко Н. Довгаль Спи-ридон // Укр. журналістика в іменах. Л., 2001. Вип. 8.

О. Г. Астаф’єв

Стаття оновлена: 2008