Довгий Ярослав Остапович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Довгий Ярослав Остапович

ДО́ВГИЙ Ярослав Остапович (30. 09. 1933, с. Німшин, нині Галиц. р-ну Івано-Фр. обл.) – фахівець у галузі спектроскопії кристалів і лазерної фізики. Д-р фіз.-мат. н. (1986), проф. (1989). Дійс. чл. НТШ (1992), голова фіз. комісії (від 1999). Премія ім. А. Прихотько НАНУ (2002). Закін. Львів. ун-т (1956), де й працює від 1960: від 1987 – проф. каф. експерим. фізики. Провадить експерим. дослідж. оптич. властивостей твердих тіл, зокрема неліній. кристалів, високотемператур. надпровідників, низькотемператур. лазер. плазми. Встановив критерії ідентифікації нового типу елементар. збуджень у гіротропних кристалах – циркулярних екситонів (спільно з М. Бродиним); правило, яке дає змогу оптимізувати пошук і синтез нових нелінійнооптич. кристалів для перетворювачів лазер. випромінювання (правило Довгого–Кітика); розшифрував зонну енергет. структуру важл. нелінійнооптич. кристалів; виявив та інтерпретував явища ізоструктур. фаз. переходу і автоінтеркаляції в твердих розчинах шаруватих кристалів; екситонну природу гіротропії в кристалах парателуриту і передбачив можливість спостереження в них явища від’ємної рефракції.

Пр.: Оптичні квантові генератори. К., 1977; Електронна будова і оптика нелінійних кристалів. Л., 1996 (співавт.); Чарівне явище надпровідність. Л., 2000; Лазерний практикум. Л., 2004; Про природу гіротропії парателуриту // УФЖ. 2007. Т. 52, № 10.

Літ.: Шопа Г., Бондарчук Я. Творчість – його кредо. Л., 2003; Шаромова В. Українські фізики та астрономи. Т., 2007.

О. М. Романів

Стаття оновлена: 2008