Довженко Анастасія Леонідівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Довженко Анастасія Леонідівна

ДОВЖЕ́НКО Анастасія Леонідівна (10(23). 03. 1907, С.-Петербург – 08. 06. 1996, Київ) – музикознавець. Дочка Л. Новського. Чл. СКУ (1945). Закін. Харків. муз.-драм. ін-т (1933; кл. фортепіано М. Славинської). Працювала в ньому зав. навч. частини та викл. (1930–33); муз. ред. Харків. радіо (1934–35), Укр. філармонії (Київ, 1935–39 та 1940–41); викл. Ташкент. консерваторії (1942–44); кер. відділу музики, заст. нач. управління муз. установ Ком-ту у справах мист-в УРСР (1945–47); зав. аспірантури та навч. кабінету Київ. консерваторії (1947–53); гол. ред., худож. кер. муз. мовлення Держ. ком-ту з радіомовлення та телебачення при РМ УРСР (1952–68); від 1970 – голова комісії муз.-етич. виховання дітей та юнацтва СКУ. Авторка нарисів про творчість М. Леонтовича, Л. Ревуцького, В. Косенка, М. Коляди, К. Данькевича, М. Вериківського, П. Глушкова, М. Римського-Корсакова, П. Чайковського, Е. Ґріґа.

І. М. Лисенко

Стаття оновлена: 2008