Довженко Ірина Павлівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Довженко Ірина Павлівна

ДОВЖЕ́НКО Ірина Павлівна (11. 02. 1937, м. П’ятигорськ, РФ – 21. 08. 2007, Вінниця) – скульпторка. Дружина Анатолія, мати Ольги Довженків. Чл. НСХУ (1966). Закін. Київ. худож. ін-т (1962; викл. М. Лисенко, І. Макогон, М. Олійник). Осн. галузі – монум., станк. і мемор. скульптура. Учасниця респ. і всесоюз. мист. виставок від 1963. Персон. – у Вінниці (2000). Для творчості Д. характерні композиц. мислення й емоц. ліплення, широкий пластич. діапазон: від героїч. мужнього звучання до лірич., чуттєвих інтонацій. Окремі роботи зберігаються у Шевченків. нац. заповіднику у Каневі (Черкас. обл.), Вінн. орг-ції НСХУ.

Тв.: пам’ятники – героям 2-ї світ. війни (1970–80-і рр., Рівнен. та Вінн. обл.), комсомольцям (1980-і рр., м. Калинівка Вінн. обл.); погруддя – П. Запорожця, М. Леонтовича, О. Суворова (усі – у Вінниці); «На панщині» (1962), «На оновленій землі» (1964, Рівне), «Нове Полісся» (1967), «Солдатка» (1975), «Материнство» (1976), «Поет А. Бортняк» (1978), «Дівчина» (1982), «Юнак», «Художник Х. Крим- шамхалов» (обидва – 1985), «Художник М. Чорний» (1988), «Дочка Оля» (1990), «Л. Ратушна» (1995).

Літ.: Скульптор Михайло Лисенко та його учні: Каталог. К., 2006.

Л. О. Лисенко

Стаття оновлена: 2008