Долгов-Куніс Григорій Степанович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Долгов-Куніс Григорій Степанович

ДОЛГО́В-КУНІ́С Григорій Степанович (25. 01 (06. 02). 1890, Київ – 1957, там само) – актор. Засл. арт. УСРР (1934). Закін. Київ. муз.-драм. школу ім. М. Лисенка (1909). У 1909 брав участь у виставах драм. гуртка при Київ. Лук’янів. нар. домі. 1909–10 працював в антрепризі М. Соловцова. Грав у театрах Гомеля (Білорусь), Саратова, Ростова-на-Дону (обидва – РФ) та ін. 1924–25 – дир. Київ. дит. театру; 1925–46 – арт. Київ. театру рос. драми ім. Лесі Українки. Виконання Д.-К. вирізнялося гостротою, лаконічністю, виразним малюнком ролі. Автор п’єси «Герой» (1945).

Ролі: Чугунов, Бєлугін, Вишневський («Вовки та вівці», «Одруження Бєлугіна», «Тепленьке місце» О. Островського), Боцман («Оптимістична трагедія» В. Вишневського), Адмірал Бєлобров («Офіцер флоту» О. Крона), Федір («Весілля Кречинського» О. Сухово-Кобиліна), Слідчий («Живий труп» за Л. Толстим), Ротмістр («Дами і гусари» А. Фредро), Булавін («Ходіння по муках» за О. Толстим), Антоніо («Весілля Фіґаро» П.-О. Бомарше), Монтеккі («Ромео і Джульєтта» В. Шекспіра), Жебрак («Дерева вмирають стоячи» А. Касони).

Літ.: Зюков Б., Сенникова Р. Театр имени Леси Украинки. К., 1977.

В. Г. Мудрик

Стаття оновлена: 2008