Долгушин Олександр Трохимович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Долгушин Олександр Трохимович

ДОЛГУ́ШИН Олександр Трохимович (13. 08. 1925, с. Макушкино, нині Оренбур. обл., РФ) – поет. Чл. НСПУ (1999). Літ. премія ім. В. Стуса (2005). Учасник 2-ї світ. війни. Бойові нагороди. Орден Б. Хмельницького 1-го ступ. (1999). Закін. Літ. ін-т у Москві (1961), Івано-Фр. пед. ін-т (1970). Працював у Терноп. вечір. серед. школі робітн. молоді (1955–61), кор. газети Прикарп. військ. округу (1962–85). Пише укр. та рос. мовами. Дебютував віршем «Я клятву Родине даю» у фронт. г. «За Родину» (липень 1942). Літ. творчість Д. спрямована на патріот. виховання молоді, присвяч. темам добра, злагоди, любові.

Тв.: Память сердца. 1989; Звездный час. 1991; Прозрение. 1993; Світанок над Дніпром. 1994; Тернистый путь. 1995; Воскресіння. 1995; В леті вічності. 1998; Синам України. 1999; Священна пам’ять. 2004; Долі поєднані війною. 2005; Сльози матері. 2005; Водоворот. 2005; Дочкам України. 2006; След жизни. 2006; Доля за Волю. 2007; Излом века. 2007 (усі – Тернопіль).

Літ.: Бубній П. Росіянин, котрий засіває українську ниву // Терноп. газ. 1996, 3 жовт.; Петрук-Попик Г. Став сином України // Свобода. 2000, 2 серп.; Демків Б. Кому підвладний поет // Вільне життя. 2002, 10 серп.

Г. М. Петрук-Попик

Стаття оновлена: 2008