Доленко Володимир Андрійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Доленко Володимир Андрійович

ДОЛЕ́НКО Володимир Андрійович (17 (29). 04. 1889, с. Мечебилове Ізюм. пов. Харків. губ., нині Барвінків. р-ну Харків. обл. – 07. 08. 1971, м. Новий Ульм, Німеччина) – громадсько-політичний діяч. Під час навч. у Харків. ун-ті долучився до політ. життя. Його світогляд формувався під впливом ідеологів укр. нац.-визв. руху М. Міхновського, М. Грушевського, С. Єфремова. У березні 1917 на зборах українців Харкова обраний до Губерн. ради, у квітні – до складу харків. делегації на Всеукр. нац. конгрес, який підтримав УЦР та обрання її головою М. Грушевського. Восени 1917 – голова Харків. ком-ту партії соціалістів-федералістів, організатор демократ. блоку на виборах до міської думи (депутатами від блоку обрані Д. Багалій та Г. Хоткевич). Під час окупації Харкова військами політ. противників знаходився у підпіллі, для кер-ва яким за участі Д. створ. політ. осередок («шістка»), що передбачав орг-цію тривалої легал. роботи на різних посадах задля досягнення політ. мети. У вересні 1921 заарешт., однак незабаром за відсутністю доказів вини звільнений. Брав активну участь у русі за відновлення УАПЦ. На поч. 1920-х рр. на основі «шістки» організував Укр. мужичу партію (УМП), що мала шкіл. (робота через шкіл. раду), кооп. (діяльність у кооперативах), церк. (членство у церк. радах), підшукування роботи (через біржі праці), організац.-пропагандист. відділи та виступала за дрібну земел. власність, проведення соц. реформ, розширення прав місц. самоврядування у суверен. собор. Україні. 1926 заарешт., засудж. до 5-ти р. ув’язнення. У ході процесу СВУ 1930 УМП визнано філією спілки, а Д. як голова партії засудж. ще до 10-ти р. заслання, яке відбував на Соловках і спорудженні Біломор.-Балтій. каналу. Після звільнення жив у Ленінграді (нині С.-Петербург), звідки у вересні 1941 разом з ін. колиш. політв’язнями вивезений на Схід (дорогою втік з ешелону і за кілька днів до нім.-фашист. окупації повернувся до Харкова). Організував Харків. громад. ком-т, гол. мета діяльності якого – боротьба за суверенну укр. державу, а найближчі завдання – підготовка міського госп-ва до зими, допомога населенню. Працював у правн. відділі міської управи, відновив діяльність УМП. Восени 1943 у зв’язку з наступом рад. військ разом із чл. ком-ту виїхав до Львова, де відіграв провідну роль у створенні т. зв. Організов. укр. громадськості для матеріал. допомоги укр. біженцям зі Сходу. Від поч. 1945 – на еміграції у Німеччині. Брав участь у створенні з представників різних хвиль еміграції Всеукр. громад. ком-ту, співорганізатор Укр. нац.-демократ. союзу (1946). З його ініціативи 1948 утворено Союз земель собор. України – Селян. партію, головою якої він став, та відновлено УАПЦ. Від 1954 – чл. Укр. нац. ради, заст. голови її президії. Архів Д. зберігається в Укр. б-ці ім. С. Петлюри у Парижі.

Літ.: Семенко Ю. Пам’яті В. А. Доленка. Мюнхен, 1975; Його ж. Тички: В 3 т. Т. 3. Л., 1998; Швидько Г. Володимир Доленко – український політичний діяч // Бористен. 1998. № 5.

Г. К. Швидько

Стаття оновлена: 2008