Долинський Вітольд - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Долинський Вітольд

ДОЛИ́НСЬКИЙ Вітольд (27. 12. 1880, с. Дуліби, нині Бучац. р-ну Терноп. обл. – 11. 03. 1955, м. Ґданськ, Польща) – архітектор, живописець, історик мистецтва. Син І. Долинського. Закін. Політех. школу в Львові (1910). У 1915–39 – інж. тех. департаменту Львів. міськради. Звертався до модерніз. мотивів бароко та класицизму. Спорудив у Львові павільйон для статуї «Залізний лицар» на Гетьманських валах (1916, скульптор Я. Нальборчик), виставк. павільйон т-ва «Ета» на Східних торгах (1921), віллу на вул. Рацлавицька (нині У. Самчука), № 15 (1924). На 1-й виставці Спілки студентів арх-ри у Львові 1904 експонував проекти стінного фризу й ескізи розписів тарілок зі стиліз. гуцул. мотивами. Малював уявні види старого Львова олівцями та акварелями: «Львівська ратуша у 18 ст.» (1924), «Вид Львова у другій половині 18 ст.» (1929). Останню розвинув у проект діорами, реаліз. живописцями З. Розвадовським і С. Яновським та експонованої 1929 на Заг. крайовій виставці у м. Познань (Польща). Досліджував мемор. скульптури на Личаків. цвинтарі, опублікував кн. «Cmentarz Łyczakowski w latach 1800-nych» (Lwόw, 1929) із влас. рисунками ампір. надгробків скульпторів Г. Вітвера, А. та Й. Шимзерів, П. Ойтеле у 23-х таблицях. Твори зберігаються у Львів. істор. музеї.

Ю. О. Бірюльов

Стаття оновлена: 2008