Долинський район

Л. С. Григорська; М. О. Борис

Долинський район

ДОЛИ́НСЬКИЙ РАЙО́Н — район, що знаходиться у західній частині Івано-Франківської області. Утвор. 1940. Від червня 1941 до серпня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. Жит. р-ну зазнали сталін. репресій. До серед. 1950-х рр. діяло підпілля ОУН–УПА. Площа 1,25 тис. км². Насел. 71 058 осіб (2001, складає 101,9 % до 1989), переважно українці. У складі р-ну — м. Долина (райцентр), смт Вигода та 42 сільс. насел. пункти. Залізничні ст.: Долина, Болехів, Вигода. Пн. частина р-ну знаходиться в Передкарпатті, у межах Присвічан. пасма. Поверхня — підвищена пологохвиляста рівнина. У центр. частині, у передгірʼї Карпат — низькогірні округловершинні хребти. На Пд. — Привододільні (Внутрішні) Ґорґани з середньогір. гострогребеневими хребтами. Корисні копалини: нафта, природ. газ, торф, камʼяна сіль, сірка, буд. матеріали. Річки бас. Дністра — Свіча з притоками Мизунка і Сукіль. Створ. понад 20 ставків. Поширені дерново-середньо- і сильнопідзолисті оглеєні, у горах — середньоопідзолені бурі, гірсько-підзолисті щебенюваті і дерново-буроземні ґрунти. Пл. лісів 103,1 тис. га: ялина (60 %), бук (21 %), ростуть також дуб, граб. Є памʼятки природи заг.-держ. значення: болота Ширковець і Лисак (обидві — гідрол.), Довбуша скелі (комплексна), урочище Осій (ботан.) та місц. значення: парки Поляницький (ландшафтна), Малотурʼянський (дендрол.), Арборетум (памʼятка садово-парк. мистецтва), заказники: Ріка Свіча з притокою Мизункою, Санджавський, Цапове (усі — ландшафтні), Ільма, Марино (обидва — лісові), Жидовець (ботан.), Шевченківський (орнітол.), 1 комплексна й 16 ботан. памʼяток природи, 23 заповід. урочища та 4 заказники. Д. р. має сприятливі умови для розвитку туризму. В оточенні гір, на межі Закарпаття і Прикарпаття — база відпочинку «Високий перевал», яка приваблює любителів зимових видів спорту. Оздоровитись і відпочити школярі можуть у комплексах «Дружба» та «Карпати».

Основні галузі промисловості: нафтогазодобувна, газопереробна, легка, деревообробна, буд. матеріалів та харчова. Найбільші підприємства розташ. у райцентрі та смт Вигода. Спеціалізація с. господарства — рослинництво зерн., тваринництво мʼясо-молоч. напрямів. Пл. с.-г. угідь 26,7 тис. га, з них орних зе- мель — 12,5 тис. га. АПК р-ну обʼєднує 6 реформованих агроформувань та 16 фермер. госп-в. У Д. р. — 45 заг.-осв. шкіл, 9 дошкіл. закладів, міжшкіл. навч.-вироб. комбінат, станція юних техніків, рай. Будинок школяра, відділ. факультету економіки, права та дизайну Прикарпат. університету; рай. лікарня, Вигод. міська лікарня, фтизіопульмонол. диспансер, дит. лікарня, стоматол. поліклініка, 6 сільс. лікар. амбулаторій, 33 фельдшер.-акушер. пункти; 43 клуб. заклади, Будинок техніки, Нар. дім, кінотеатр, 43 б-ки, школа естет. виховання, муз. та художня школи, Долинський краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни і Омеляна Антоновичів; ДЮСШ, стадіон, спорт. комплекс; є 9 банків. установ, кредитна спілка. Виходить рай. г. «Свіча». Реліг. громади: 41 — УГКЦ, 24 — УПЦ КП, 8 — УАПЦ, 1 — РКЦ. На Долинщині нараховується 175 памʼяток історії та культури, з них історії — 89, архітектури — 63, археології — 8, мистецтва — 15. Церква Успіння Пресвятої Богородиці (1686, смт Вигода), церква св. Василія Великого (18 ст., с. Белеїв), церква Пресвятої Трійці (18 ст., с. Максимівка), Гошів. монастирський комплекс (18–19 ст.) та 30 церков (17–19 ст.), які діють у Д. р., належать до памʼяток сакрал. мистецтва. Серед видат. уродженців — економіст, чл.-кор. НАНУ Б. Данилишин (с. Церковна), філософ, дійс. чл. НТШ, громад.-політ. діяч Г. Васькович (с. Розточки), д-ри н. гірн. інж.-електрик Л. Заміховський (смт Вигода), хімік М. Хабер (с. Тростянець); журналіст, краєзнавець, поет Л. Михайлів (с. Кропивник), поетеса К. Попович (с. Шевченкове), критик, літературознавець Д. Юсип (с. Лужки); майстрині декор. мистецтва Г. Бібик (с. Велика Турʼя), О. Грицей (с. Оболоння), художниця Г. Захаріясевич-Липа (с. Рахиня), нар. арх. України І. Могитич (с. Підліски), скульптор В. Ярич (с. Велика Турʼя); піаніст, композитор, муз. критик, громад. діяч О. Бобикевич (с. Слобода), диригенти, композитори брати О. та В. Верховинці (с. Старий Мізунь), співак В. Тисяк (с. Шевченкове), актриса кіно і театру Н. Наум (с. Старий Мізунь). Долинщина дала Україні багатьох провідників ОУН–УПА, більшість із яких загинули від рук поляків, більшовиків та нацистів. Щороку в травні у День Героїв до могили громад.-політ. діяча та правознавця В. Горбового (народився в Долині) у с. Оболоння приходять ветерани ОУН–УПА і молодь, щоб віддати шану борцеві за волю України. У низці сіл р-ну часто бував провідник ОУН С. Бандера, батько якого о. Андрій (А. Бандера) в останні роки життя мав парафію у с. Тростянець, де й був заарешт. 1941 більшовиками, а згодом закатований у Київ. вʼязниці. Вагомий внесок у здобуття незалежності України зробили долиняни — провідні діячі нац.-визв. руху 2-ї пол. 20 ст. М. Дяк (с. Кальна), Д. Квецко (с. Слобода-Болехівська), З. Красівський (с. Витвиця), Я. Лесів (с. Лужки) та ін.