Доломан Євмен Михайлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Доломан Євмен Михайлович

ДОЛОМА́Н Євмен Михайлович (20. 08. 1919, с. Ольгівка, нині Новгородків. р-ну Кіровогр. обл. – 01. 07. 2006, Київ) – письменник. Чл. НСПУ (1951). Учасник 2-ї світ. війни. Держ. нагороди СРСР. Навч. у Харків. ун-ті (1938–41). Працював у Києві відп. секр. ж. «Дніпро» (1951–68), у Ком-ті преси при РМ УРСР (1968–71), заст. гол. ред. вид-ва «Муз. Україна» (1971–74), у ж. «Вітчизна» (1977–80), дир. Укрлітфронту СП СРСР (1981–86). Друкуватися почав від 1937. Автор зб. поезії «Плем’я переможців» (1950), «Оновляється земля» (1953), «Славна молодість» (1954), «Зустрічі й розлуки» (1957), «Широкий плин» (1961), «Твоє квітуче повноліття» (1962), «Земне й космічне» (1964), «Квітує літо» (1970; рос. перекл. – Москва, 1980), «Крізь пасма літ» (1980), «Солодкий запах полину» (1984), «Бентега» (1995); оповідань «Серце – не камінь» (1959); повістей «На безіменній висоті» (1967), «Вирок після бою» (1968), «Ще не кінець війні» (1971; складають трилогію за назвою першої, рос. перекл. – Москва, 1984), «Урок мужності» (1982), «Відрядження в молодість» (1988); роману «Випробування вірності» (1976). Для дітей написав збірки поезій «Яблунька розквітла» (1959), «Перша подорож» (1971), оповідань «Васько да Гама» (1965), «Проліски прагнуть сонця» (1985). Усі зазначені книги видано у Києві. Переважна більшість поетичних та прозових творів Д. присвяч. темі 2-ї світ. війни. Окремі його твори перекладено також білорус., вірм., чес., угор. мовами.

Літ.: Мушкетик Ю. Очима солдата // Дніпро. 1979. № 8; Дубына М. Постижение // Радуга. 1986. № 5; Бакуменко О. За рідне слово правди на землі... // КіЖ. 2006, 2 серп.

О. Д. Бакуменко

Стаття оновлена: 2008