Дольницька Марія Антонівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дольницька Марія Антонівна

ДОЛЬНИ́ЦЬКА Марія Антонівна (01. 01. 1894, Львів – 27. 10. 1974, Відень) – художниця і педагог. Дочка А. Дольницького. Чл. Асоц. незалеж. укр. мистців (1931). Від 1911 навч. мист-ву у Віден. вищій худож.-пром. школі у Міллер-Гофмана, А. Штарк, Цісар.-королів. школі приклад. мист-ва. Працювала у майстерні О. Кокошки. Мала власну емал. майстерню. 1920–21 – у Фінляндії, 1921–25 – у США (Філадельфія), від 1925 – у Відні. 1934–36 – асист. проф. Віден. вищої худож.-пром. школи. У січні–березні 1937 вела навч. ательє з емальєрства (60 учнів) у Львів. пром. музеї. Від 1955 – на твор. роботі. Учасниця худож. виставок у Відні (1930–32), Падуї та Мілані (1933), Лондоні (1934). Персон. – у Міннеаполісі (шт. Міннесота, США, 1922), Празі (1936–37). Малювала переважно портрети пастелями й акварелями. Відновила укр. емалі як мист-во. Відтворила техніку енкаустики – малювання воском на дошці. Розробила дві техніки виготовлення емалі: створення образів на дротяній сітці, що давало можливість випалювати без печі полум’ям газу й без обмеження величини; спосіб відділення кольорів без застосування металевих дротиків. У техніці гарячої емалі виготовила кілька сотень мініатюр і простих емалей в укр. візант. стилі (реліг. теми, сюжети класич. міфології, сучасні укр. нар. мотиви). Декорувала емаллю церк. хрести, Євангеліє. Роботи зберігаються у музеях Європи, США, Канади. Серед учнів – Я. Музика.

Тв.: «Різдво» (1930), «Купіль» (1938), «Ангели» (1955), «Гуцули» (1957), «Зажурена Україна», «Запорожці» (обидва – 1960), «В’їзд до Єрусалима» (1965).

Літ.: Курс мистецької емалі // Діло. Л., 1936, 12 січ.; Попович В. Марія Дольницька. Емаль. Рочестер, 1978; Книга творчости українських мистців поза Батьківщиною. Філядельфія, 1981.

Б. П. Певний, О. В. Дольницький

Стаття оновлена: 2008