Дольницький Зенон-Любомир Кирилович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дольницький Зенон-Любомир Кирилович

ДОЛЬНИ́ЦЬКИЙ Зенон-Любомир Кирилович (11. 07. 1896, с. Глиняни, нині Золочів. р-ну Львів. обл. – 20. 04. 1976, м. Ґархес, Франція) – співак (драматичний баритон), педагог. Вокал. освіту здобув у Львів. консерваторії Польс. муз. т-ва (1925; кл. Ч. Заремби). Навч. також у Ленінграді (нині С.-Петербург), Мілані. Володів сильним і водночас м’яким красивим голосом, драм. талантом. Вокал. мист-ву Д. притаманні риси італ. школи бельканто. Дебютував на сцені Львів. опери (1925). Подальший твор. шлях пов’яз. із опер. театрами Польщі (Варшава, Краків, Катовіце, Познань), Чехословаччини (Прага), Угорщини (Будапешт), Іспанії (Мадрид, Барселона), Італії (Флоренція, Турин, театри «Малібран» у Венеції, «Ла Скала», «Даль Верме» у Мілані), Австрії (Відень), Сербії тощо. 1936–38 виступав на Львів. польс. сцені; 1939–41 – у містах Німеччини. 1942–44 – соліст опер. театру в окупов. Львові, виступав також із сольними концертами. Від 1950 викладав у Парижі в Рос. консерваторії ім. С. Рахманінова. У репертуарі – камерні вокал. композиції М. Лисенка, О. Нижанківського, Д. Січинського, С. Людкевича, В. Барвінського, К. Стеценка, П. Чайковського, А. Рубінштейна, С. Рахманінова, Р. Шуманна, Я. Ґалля, С. Монюшка, сольна партія в симф. № 9 Л. ван Бетговена, арії з опер, нар. пісні (укр., італ., франц., іспан., польс.). Записав на платівки низку творів, зокрема Я. Ґалля («Сирена-Рекорд», Варшава).

Партії: Томський, Єлецький («Пікова дама» П. Чайковського), Демон (однойм. опера А. Рубінштейна), Жермон, Ренато, Ріґолетто, Амонасро, Яґо («Травіата», «Бал-маскарад», «Ріґолетто», «Аїда», «Отелло» Дж. Верді), Скарпіа, Марсель, Шарплес («Тоска», «Богема», «Мадам Баттерфляй» Дж. Пуччіні), Сільвіо («Паяци» Р. Леонкавалло), Ескамільо («Кармен» Ж. Бізе), Фауст («Мефістофель» А. Бойто), Мефістофель («Фауст» Ш. Ґуно), Нілаканта («Лакме» Л. Деліба), Януш («Галька» С. Монюшка).

Літ.: Барвінський В. В ділянці оперовій «Пікова дама» // Укр. музика. 1937. № 1; Витвицький В. «Травіата» Верді на сцені оперного театру // Львів. вісті. 1943, 14 січ.; Иванов А. Жизнь артиста. Москва, 1978; Михальчишин Я. З музикою крізь життя. Л., 1992; Паламарчук О. А музи не мовчали… Львів: 1941–1944 роки. Л., 1996; Медведик П. Діячі української музичної культури // Зап. НТШ: Пр. музикол. комісії. 1996. Т. 232; Лисенко І. Музики сонячні дзвони. К., 2004; Беляєва М., Муха А., Якименко Н. Концертне життя // Історія укр. музики. Т. 5. К., 2004.

О. М. Немкович

Стаття оновлена: 2008