Кріпченко Віктор Іванович | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Кріпченко Віктор Іванович


Кріпченко Віктор Іванович

КРІ́ПЧЕНКО Віктор Іванович (10. 07. 1948, Львів – 22. 10. Київ) – кінооператор. Засл. діяч мист-в України (2007). Держ. пре­мії СРСР (1989), України ім. Т. Шев­ченка (1993). Чл. НСКінУ (1981). Закін. ВДІК (Москва, 1974; май­стерня Р. Ільїна). Пра­цював у Києві: оператор студії «Укркінохроніка» (1973–95); викл. Ін-ту театр. мист-ва (1995–96); на телеканалах «ЮТАР» (1997–2001), «К-1» (2008–09), «Інтер» (2009–10), «НТН» (від 2010). Зняв кіножурнал «Україна сьогодні» (1974, реж. Ю. Ткаченко), стрічки: «Радянська Україна. Роки боротьби і перемог» (фільми «Початок шляху», 1974, «Шлях звершень», 1977, реж. В. Шевченко, І. Грабовський), «Суперкубок» (1975), «Вишивки краса нетлінна» (1978; обидві – реж. Ю. Ткаченко), «Сад, повний сонця» (реж. Л. Букін), «Олександр Бойченко» (реж. М. Юдін; обидві – 1977), «Вір­­ність» (реж. А. Микульський), «Вячеслав Павлович Губенко, хірург» (реж. Р. Сергієнко; обидві – 1978), «Марія з Малої землі» (спів­авт.), «Живи, людино!» (обидві – 1980; 2-й приз 14-го Вкф, Вільнюс, 1981), «Слухайте, слухайте Бетюка!», «Яка Марія без Івана» (обидві – 1981), «Нестаріюче серце поета» (1982; усі – реж. А. Слісаренко), «Чорнобиль: хроніка важких тижнів» (1986, реж. В. Шевченко, спів­авт.; Золота медаль ім. О. Дов­­женка, 1987, Нац. рос. премія «Ніка», 1989); «Липневі грози» (фільми «Страйк» 1990, «Викид», 1992, реж. В. Шкурін, А. Карась, спів­авт.), «Невиданий альбом» (обидва – 1991; призи Мкф у м. Краків, Лодзь, 1991; обидва – Польща), «Оглянися з осені» (1993; обидва – спів­авт., співреж.). Твор. манері К. притаманне вдумливе споглядання світу водночас із умінням майстер. проведення репортаж. зйомки. Створ. ним стрічки відрізняються проникливим поглядом у матеріал, широкою палітрою кінообразності.

Літ.: Нечипоренко Ю. Оглянися з Чорнобиля // Говорить і показує Україна. 1998. № 29.

Статтю оновлено: 2019