Домаров Костянтин Васильович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Домаров Костянтин Васильович

ДОМА́РОВ Костянтин Васильович (08. 08. 1927, с. Коршуновка, нині Новосибір. обл., РФ – 26. 12. 1996, м. Омськ, РФ, похов. у Києві) – прозаїк. Чл. СПУ (1981). Літ. премія ім. В. Короленка (1995). Учасник 2-ї світ. війни. Від 1953 мешкав у Києві, де закін. філол. ф-т Ун-ту (1963). Писав рос. мовою. Автор зб. оповідань і повістей «Попутчики» (1963), «Храбрецы» (1967), «Гроза на Елень-озере» (1973), «Парнишка из далеких Дубровок» (1978; 1986), «Санный след» (1981), «Кружка парного молока» (1984), «Синеет речка Тара» (1985), «Гостинец от зайца» (1987), «Наши крестьянские звезды» (1988), «Золотая пряжа» (1991). Твори Д. для дітей і юнацтва спрямовані на виховання любові до праці, природи, батьківщини, поваги до старших. Значне місце в творчості займає також тема війни. Переклав рос. мовою низку творів укр. письменників для дітей.

С. С. Домарова

Стаття оновлена: 2008