Домашні працівники - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Домашні працівники

ДОМА́ШНІ ПРАЦІВНИКИ́ – особи, які працюють за трудовим договором у домашньому господарстві громадян, обслуговуючи їх та членів їхніх сімей (хатня робітниця, нянька, секретар, шофер, охоронець та ін.). Умови праці Д. п. регулює труд. законодавство з окремими винятками щодо режиму робочого часу, часу відпочинку, оплати праці, розв’язання труд. спорів тощо. На Д. п. труд. книжки не відкривають; їхню роботу підтверджують довідкою орг-ції, за участі якої укладено труд. договір між наймачем і працівником, а також довідкою про сплату внесків до Фонду держ. соц. страхування. Труд. договір укладають у письм. формі. Розмір, форми й строки виплати зарплати визначають за умовами труд. договору, але плата за 40 робочих год. на тиждень не може бути меншою від обов’язк. мінімуму зарплати. Норми спецодягу для Д. п. встановлюють за погодженням сторін. За взаєм. згодою для Д. п. може бути встановлено 6- чи 5-денний робочий тиждень. Робочий день Д. п. можна поділяти на частини, щоб вільний від роботи час можна було використати на влас. розсуд. Д. п., які навчаються, слід надавати можливість відвідувати заклади освіти. Забороняється звільняти Д. п. упродовж місяця від дня втрати ним працездатності (якщо він живе у наймача) і протягом двох місяців у ін. випадках. Труд. спори Д. п. розв’язує район. суд. Д. п. підлягають соц. страхуванню на заг. підставах.

Н. М. Хуторян

Стаття оновлена: 2008