Крітенко Юрій Григорович
Визначення і загальна характеристика
КРІТЕ́НКО Юрій Григорович (04. 07. 1938, Київ — 04. 12. 1997, там само) — актор, режисер. Батько А. Крітенка. Заслужений артист УРСР (1978). Нац. премія НДР (1968). Член СКінУ (1992). Закін. Київ. інститут театр. мистецтва (1962; викл. М. Крушельницький, А. Скибенко), де викладав 1963–64. Працював 1956–57 у Київ. муз.-драм. театрі ім. П. Саксаганського (м. Біла Церква Київ. обл.), 1962–63 — у Дніпроп. укр. муз.-драм. театрі ім. Т. Шевченка, 1964–65, 1968–80 — у Київ. ТЮГу; 1965–68 — артист і реж. Ансамблю пісні і танцю групи Рад. військ у Німеччині; 1980–82, 1986–1997 — актор Театру-студії кіноактора, 1982–86 — укр. драм. театру ім. І. Франка (обидва — Київ). У кіно від 1948. К. — різноплан. актор, твор. манері якого були притаманні чіткість, яскравість зовн. малюнку ролі, емоц. виразність і сценічна привабливість. Від 1982 озвучував мультфільми та кінокартини на Респ. радіо.
Додаткові відомості
- Основні ролі
- Петро («Суєта» І. Карпенка-Карого), Шмоль («Чорний вальс» І. Кочерги), Берлидуля-Берлидан («Котовасія» Ю. Чеповецького), Льова («Мій брат грає на кларнеті» за А. Алексіним), Ленін («Ім’ям революції» М. Шатрова), Вральман («Недоук» Д. Фонвізіна), Буланов («Ліс» О. Островського), Жора Арутюнянц («Молода гвардія» за О. Фадєєвим), Круглик («Барабанщиця» А. Салинського), Пустельник («Чортів млин» Я. Дрди, І. Штока), Міністр справедливості («Король Матіуш Перший» за Я. Корчаком), Джим-клоун («Пеппі Довгапанчоха» за А. Ліндґрен); у кіно — Поводир («Тарас Шевченко», 1951, реж. І. Савченко), Карл («Костер безсмертя», 1956, реж. А. Народицький), Тихонюк («Серед добрих людей», 1962, реж. Є. Брюнчугін, А. Буковський), Отець Єремій («Житіє святих сестер», 1981, реж. С. Сергєйчикова), Коваль Ткачук («Кармелюк», 1985, реж. Г. Кохан), Шайба («Закут», 1990, реж. Ю. Суярко).
Завантажити статтю
Людина 
