Крітенко Юрій Григорович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Крітенко Юрій Григорович

КРІТЕ́НКО Юрій Григорович (04. 07. 1938, Київ – 04. 12. 1997, там само) – актор, режисер. Батько А. Крітенка. Засл. арт. УРСР (1978). Нац. премія НДР (1968). Чл. СКінУ (1992). Закін. Київ. ін-т театр. мист-ва (1962; викл. М. Кру­­шельницький, А. Скибенко), де викладав 1963–64. Працював 1956–57 у Київ. муз.-драм. театрі ім. П. Саксаганського (м. Біла Церква Київ. обл.), 1962–63 – у Дніпроп. укр. муз.-драм. театрі ім. Т. Шевченка, 1964–65, 1968–80 – у Київ. ТЮГу; 1965–68 – артист і реж. Ансамблю пісні і танцю групи Рад. військ у Німеччині; 1980–82, 1986–1997 – актор Театру-студії кіноактора, 1982–86 – укр. драм. театру ім. І. Фран­ка (обидва – Київ). У кіно від 1948. К. – різноплан. актор, твор. манері якого були притаманні чіткість, яскравість зовн. малюнку ролі, емоц. виразність і сценічна привабливість. Від 1982 озвучував мультфільми та кінокартини на Респ. радіо.

Ролі: Петро («Суєта» І. Карпенка-Карого), Шмоль («Чорний вальс» І. Ко­черги), Берлидуля-Берлидан («Котовасія» Ю. Чеповецького), Льова («Мій брат грає на кларнеті» за А. Алексіним), Ленін («Ім’ям революції» М. Шатрова), Вральман («Недоук» Д. Фонвізіна), Буланов («Ліс» О. Островського), Жора Арутюнянц («Молода гвардія» за О. Фа­дєєвим), Круглик («Барабанщиця» А. Са­линського), Пустельник («Чортів млин» Я. Дрди, І. Штока), Міністр справедливості («Король Матіуш Перший» за Я. Корчаком), Джим-клоун («Пеппі Довгапанчоха» за А. Лінд­ґрен); у кіно – Поводир («Тарас Шевченко», 1951, реж. І. Савченко), Карл («Костер безсмертя», 1956, реж. А. На­родицький), Тихонюк («Серед добрих людей», 1962, реж. Є. Брюнчугін, А. Бу­ковський), Отець Єре­мій («Житіє святих сестер», 1981, реж. С. Сергєйчико­ва), Коваль Ткачук («Кар­мелюк», 1985, реж. Г. Кохан), Шайба («Закут», 1990, реж. Ю. Суярко).

Л. В. Будник

Стаття оновлена: 2014