Домбровський Авґустин Антонович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Домбровський Авґустин Антонович

ДОМБРО́ВСЬКИЙ Авґустин Антонович (09. 09. 1880, с. Сморжів, нині Радехів. р-ну Львів. обл. – 24. 05. 1970, с. Рудне, нині у складі Львова) – педагог, громадський діяч. Чоловік Марійки Підгірянки, батько О. Домбровського. Закін. Терноп. учит. семінарію (1901). Працював у школах Галичини і Закарпаття. Створив у селах читальні т-ва «Просвіта», організував т-ва «Сільський господар», «Взаємна поміч укр. вчительства». 1911 у м. Станіслав (нині Івано-Франківськ) заснував редакц. ком-т, який видавав г. «Український вісник» і пед. додаток «Рідна школа». За часів ЗУНР очолював повіт. шкіл. інспекторат Товмац. повіту (нині Тлумац. р-ну Івано-Фр. обл.) і був послом до Укр. Нац. Ради. 1918 – секр. шкіл. відділу при повіт. народ. управі м. Павлоград (нині Дніпроп. обл.). 1919 перебував у Кам’янці-Подільському, був чл. президії управи «Всеподіл. учит. спілки», чл. ком-ту з реформи укр. шкільництва при Мін-ві нар. освіти. 1929–30 – ред. г. «Учительське слово», згодом – дир. укр. початк. школи (до 1939) у Львові. 1945–56 – дир. школи у с. Вікняни (Тлумац. р-ну). Уклав «Український буквар для 1-го класу» і «Рідне слово: Буквар для неграмотних» (Л., 1928). Автор кн. «За освіту вчителів» (1938), букваря та першої читанки для нар. шкіл у Ген. губ. (Краків, 1943), статей з педагогіки у фахових журналах.

Літ.: Товариство «Взаїмна Поміч Українського Вчительства» 1905–1930. Л., 1932; Домбровська Є. Домбровський Августин // Укр. журналістика в іменах. Л., 2003. Вип. 10.

Д. Д. Герцюк

Стаття оновлена: 2008