Домініканська Республіка
Визначення і загальна характеристика
ДОМІНІКА́НСЬКА РЕСПУ́БЛІКА (іспан. República Dominicana) — держава у Вест-Індії, у групі Великих Антильських островів. Займає 2/3 сх. частини о-ва Гаїті. Суходолом межує на Зх. з Гаїті, на Сх. — протока Мона, що відділяє о-в від Пуерто-Ріко. Площа 48 511 км2. Насел. 8,95 млн осіб (2005): мулати — 73 %, білі — 16 %, негри — 11 %. Держ. мова — іспанська. Віросповідання: католики — 77 %, протестанти — 15 % та ін. Столиця — Санто-Домінґо (2,138 млн осіб). Найбільші міста: Сантьяґо-де-лос-Кабальєрос (373 тис. осіб), Ла-Веґа (189 тис.), Сан-Франциско-де-Макоріс (162 тис.), Сан-Педро-де-Макоріс (137 тис.). Адм. поділ — 29 провінцій та нац. округ Санто-Домінґо. Держ. устрій — двопалат. парламент. Глава держави й уряду — президент. Грош. одиниця — песо. Мор. порти: Санто-Домінґо, Сан-Педро-де-Макоріс. Респ. — чл. ООН, МВФ, ГАТТ, ОАД.
Х. Колумб відкрив о-в Гаїті 1492, того ж року саме тут засн. перше іспан. місто в Новому Світі — Ла-Навідад, 1496 на пд. узбережжі засн. Санто-Домінґо. Згодом на о-ві зведено собор, монастир, шпиталь і університет. Упродовж 50-ти р. перебування іспан. конкістадорів на о-ві винищено більшість корінного населення. 1795 у результаті поразок Іспанії в Європі весь о-в відійшов у володіння Франції. Після повстань рабів 1821 проголошено незалежну респ., що займала бл. 2/3 сх. частини о-ва, але 1822–44 окупована Респ. Гаїті. 1844 проголошено незалежність. 1861–65 — знову під іспан. протекторатом. Тривала нестабільна політ. ситуація в Д. Р. стала причиною значних боргів. Від 1905 США уклали угоду про управління фінанс. потоками через митницю Д. Р., а 1916–44 утримували повний контроль над респ. 1930–61 Д. Р. правив диктатор Р. Трухільйо. 1965–66 США знову окупували Д. Р.
Понад 1/2 площі Д. Р. займають 4 гір. хребти (вис. до 3175 м над р. м.), що простягаються з Пн. Зх. на Пд. Сх. Найвища точка о-ва і Вест-Індії — пік Дуарте (3078 м над р. м.). Клімат тропіч. пасатний. Найбільші річки: Артебоніто (320 км), Яаке-дель-Норте (296 км), Юма (209 км), Яаке-дель-Сур (183 км), Осама (148 км). Середня річна температура +25 оС на рівнинах та узбережжі, кількість опадів на рік — 1346 мм. У вічнозелених тропіч. та листопад. лісах (бл. 59 % площі) тварин. світ небагатий. Д. Р. — аграрна країна з серед. темпами екон. розвитку. Осн. с.-г. культури: цукр. тростина, какао-боби, кава, тютюн, банани. Видобувають боксити, залізні та нікелеві руди. Д. Р. має розвинуті телекомунікації. Серед працюючих 40 % зайняті в с. госп-ві, 32 % — у промисловості та торгівлі, 28 % — у сфері послуг. Осн. джерела прибутку — с.-г. продукти, торгівля, туризм. Осн. зовн.-торг. партнером є США. Зовн.-торг. баланс з Україною (млн дол. США, 2006) складає: експорт — 54,7, імпорт — 1,1. ВВП у розрахунку на одну особу становить 1920 дол. США. Серед памʼяток архітектури — собор св. Діви Марії Менорської у Санто-Домінґо (1520), в якому зберігаються останки Х. Колумба; руїни палацу Дієґо Колумба, сина Христофора; церкви 16 ст. св. Миколи і св. Франциска; залишки іспан. укріплень; найстаріший амер. Університет Санто-Домінґо, засн. 1538. Є мінерал. джерела. Нац. парки: Армандо-Бермудез, Дель-Есте, Лос-Айтісез.
Літ.: Кремер Т. И. Доминиканская Республика. Москва, 1980; Костин В. Г. Доминиканская Республика. Москва, 1985.
О. В. Вакуленко
Додаткові відомості
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Країни і регіони 
