Доміно Збіґнев - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Доміно Збіґнев

ДОМІ́НО Збіґнев (Domino Zbigniew; 21. 12. 1929, с. Кельнарова Підкарпат. воєводства, Польща) – польський письменник, публіцист, громадсько-політичний діяч. Д-р права (Ун-т ім. М. Коперника, 1967). Орден князя Ярослава Мудрого 5-го ступ. (2006). Міжнар. премія ім. В. Винниченка (2002). У дитячі роки мешкав у с. Ворволинці (нині Заліщиц. р-ну Терноп. обл.). 1940 з родиною депортов. до Сибіру. Від 1946 – у Польщі. Від 1950 – офіцер у системі військ. прокуратури. Від 1978 – військ. журналіст при польс. контингенті військ ООН на Близькому Сході. 1980–85 і 1989–90 – радник Посольства Польщі у Москві з питань культури. Автор романів «Błędne ognie» (1972; укр. перекл. – К., 1980), «Czas do domu, chłopaki» (1979); повістей «Sztorm» (1975), «Przenicznowłosa» (1976); зб. оповідань «Złota Pajęczyna» (1977), «Cedrowe orzechy» (1974); докум.-публіцист. кн. «Notatki spod Błękitnej Flagi» (1980), «Brama Niebiańskiego spokoju» (1987). Романи «Siberiada polska» (2001; укр. перекл. – К., 2003), «Tajga» (2007) і «Czas kukułczych gniazd» (2004) становлять трилогію. Взаєминам польс. і укр. народів у часи 2-ї світ. війни та в перші повоєнні роки присвяч. роман «Bukowa Polana» (1989). Усі зазначені книги видано у Варшаві. Окремі твори Д. перекладено рос., білорус., болгар., словац., груз., казах., франц. мовами. Д. – актив. пропагандист укр. культури в Польщі. У його творах чимало яскравих образів українців, відтворено укр. нар. звичаї та пісні. Досліджує творчість Т. Шевченка, І. Франка, П. Грабовського, М. Рильського, Б. Олійника, Д. Павличка, Ю. Щербака, укр. нар.-пісен. фольклор, мист-во бандуристів. Ініціатор та автор проекту першого договору про співпрацю Мін-ва культури і мист-в Польс. Нар. Респ. та Мін-ва культури УРСР (1989). Укр. мовою окремі твори Д. переклали І. Бречак, Е. Волкова, С. Савків.

Є. І. Лук’яненко

Стаття оновлена: 2008