Домницький Різдва Богородиці чоловічий монастир УПЦ МП
ДО́МНИЦЬКИЙ РІЗДВА́ БОГОРО́ДИЦІ ЧОЛОВІ́ЧИЙ МОНАСТИ́Р УПЦ МП Засн. 1696 побл. м. Березна (нині смт Менського р-ну Черніг. обл.) на місці явлення чудодійної ікони Богородиці. Перший настоятель — ігумен Варлаам. Первинний комплекс дерев’яних будівель зведено коштом гетьманів І. Скоропадського та І. Мазепи, зокрема храм на честь Різдва Богородиці (1693–98). У 1774 збудовано муровану надбрамну Свято-Микол. церкву. Після секуляризації церк. землеволодіння 1786 монастир. життя почало занепадати. 1800–06 на кошти власників сусід. маєтку Стольне (нині село Менського р-ну) князя О. Безбородька та графа І. Безбородька споруджено в стилі класицизму собор Різдва Богородиці та церкву св. Параскеви, на дзвіницю перебудовано надбрамну Свято-Микол. церкву. Припускають, що автором проекту забудови був італ. арх. Дж. Кваренґі (1744–1817). Монастир припинив існування у 1920-х рр. Під час 2-ї світової війни і до 1952 діяв як жін. обитель. 1983 у його гол. спорудах розміщено колонію-поселення. 1995 відроджений. Настоятель від 2004 — ігумен Варфоломій (Ромашко). Кількість насельників — 6 ченців. Святиня монастиря — Домницька чудотворна ікона Божої Матері (вперше згадується від 1695 в універсалах гетьмана І. Мазепи).