Доможаков Микола Георгійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Доможаков Микола Георгійович

ДОМОЖА́КОВ Микола Георгійович (07(20). 01. 1916, улус Хизил-Хас, нині Хакасія, РФ – 16. 11. 1976, м. Абакан, Хакасія) – хакаський письменник і перекладач. Канд. філол. н. (1948). Чл. СП СРСР (1948). Закін. Абакан. пед. ін-т (1945). Учителював. Очолював Хакас. НДІ мови, літ-ри й історії (1944–55) та Хакас. відділ. СП СРСР (1949–63). Водночас від 1948 викладав в Абакан. пед. ін-ті. Писав хакас. і рос. мовами. Почав друкуватися від 1935. Автор поет. зб. «Стихотворениелер» («Вірші», Абакан, 1948), «Поет река Абакан» (Москва, 1957), «Кізілерге кізідеңер» («Людям про людину», 1960), «Кÿÿлбек чиллернің кöглері» («Пісні весняних вітрів», 1964; обидві – Абакан), «Приглашение» (Кызыл, 1966) та ін. Спираючись на нар. поетику й символіку, писав про минуле й сучасне рідного краю, його людей, не уникаючи при цьому штампів соцреалізму. Автор першого в хакас. літ-рі роману – «Ыраххы аалда» («В далекому аалі», Абакан, 1960; екранізов. 1977 під назвою «Останній рік Беркута», реж. В. Лисенко, Свердлов. кіностудія) – про пореволюц. роки в Хакасії. Писав також для дітей. Переклав низку творів В. Шекспіра, О. Пушкіна, М. Горького, Я. Райніса та ін. Цікавився укр. літ-рою. 1972 відвідав Україну, брав участь у Днях хакас. літ-ри в Запоріжжі. Підтримував дружні і творчі зв’язки з укр. письменником О. Юренком. Вперше хакас. мовою переклав твори Т. Шевченка «Заповіт», «О люди! люди небораки!», які опублікував у власній зб. «Стихтар» («Вибрані вірші», Абакан, 1955), а трансформацію вірша «Не завидуй багатому» – у г. «Ленин чолы» («Ленін. шлях», 1972, 28 вересня). Уточнений переклад «Заповіту» ввійшов до антології «Тарас Шевченко. “Заповіт” мовами народів світу» (К., 1964; 1989). Переклав також окремі твори Лесі Українки, П. Тичини та ін. укр. поетів. Вірші Д. публікувалися в Україні в перекладах П. Ребра, В. Омельченка, А. Рекубрацького.

Тв.: укр. перекл. – [Вірші] // Прапор. 1973. № 5; Тепло // Україна. 1974. № 9; Богатирський рід // Сузір’я. Вип. 11. К., 1977; Запрошення // Дружби слово заповітне. Дн., 1981; Вогні в тайзі: Вірші. К., 1983.

Літ.: Шней-Красиков К. Сучасність у творах красноярців // ЛУ. 1974, 16 квіт.; Кызласов А. С., Тугужекова В. Н. Писатели и художники Хакасии. Абакан, 1997.

Б. В. Хоменко

Стаття оновлена: 2008