Домонтович Микола - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Домонтович Микола

ДОМОНТО́ВИЧ Микола (справж. – Злобинцев Микола Васильович; ін. псевд.: Злобинець, Злобинців; 1886, за ін. даними – 1887, с. Домонтове, нині с. Домантове Золотоніс. р-ну Черкас. обл. – між 1923 і 1928, ймовірно м. Золотоноша, нині Черкас. обл.) – співак-бандурист (баритон), бандурний майстер і організатор бандурно-співацької справи. Гри на бандурі навч. у кобзаря Т. Пархоменка. Навч. в Ун-ті св. Володимира у Києві, де вірогідно 1906 створив 1-й в Україні ансамбль зрячих бандуристів. Працював у Золотоноші, де організував і 1920–23 очолював ансамбль-майстерню бандуристів (кожен учасник самостійно виготовляв собі бандуру). У 1920-і рр. зазнавав переслідувань від більшов. режиму. Автор одного з перших підручників «Самонавчатель до гри на кобзі або бандурі» (О., 1913, ч. 1; 1914, ч. 2). Супроводив спів на старосвіт. бандурі. У репертуарі – укр. істор. («Гей, не дивуйся», «Про Морозенка») і сатир. («Раз я в волості судився») нар. пісні, балади («Бондарівна») тощо.

Б. М. Жеплинський

Стаття оновлена: 2008