Донець Григорій Прокопович

ДОНЕ́ЦЬ Григорій Прокопович (17(30). 11. 1913, с. Курилівка, нині Канів. р-ну Черкас. обл. — 27. 04. 1985, Київ) — поет. Член СПУ (1958). Учасник 2-ї світової війни. Бойові та уряд. нагороди. Закін. Черкас. пед. інститут (1934). Учителював. Від 1946 — на парт. і рад. роботі в Каневі та Києві. Почав друкуватися від 1928. Значне місце у творчості Д. займає істор. тематика. Автор зб. громадян. лірики «З братами вірними» (1955), «Канівська книга», «Придніпров’я» (обидві — 1959), «В Кобзаревім краю» (1961), «Гомін землі» (1963), «Серце Прометея» (1964), «Червоний глід» (1966), «З доріг України» (1967), «Земля Боянова» (1968), «Відлуння грому» (1969), «За днями — дні» (1974), «Пам’ять звитяг» (1977), «Стяг» (1980), «Київська книга» (1982), «Слово з України» (1985); зб. віршів для дітей «Ходить серпень лугами» (1959), «Літо в Розливі» (1970), «Пригода в Карпатах» (1979), «Сонце над нами» (1982) та ін. Усі зазначені книги видано у Києві.

Рекомендована література

1. Пінчук С. Слово зріле й виважене // Вітчизна. 1980. № 3;
   Google Scholar Internet
2. Луценко І. Складають суть... // ЛУ. 1981, 13 січ.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю