Донецька височина - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Донецька височина

ДОНЕ́ЦЬКА ВИСОЧИНА́ – цокольно-пластова денудаційна рівнина, розташована на дислокованій платформній основі. Знаходиться на пд. сх. України, межує на пн. зх. з Придніпров. низовиною, на пд. зх. з Приазов. височиною, на пд. з Приазов. низовиною, на пн. та пн. сх. – з Середньорус. височиною. Д. в. приурочена до Сармат.-Туран. лінеаменту. Типовий платформ. режим від тріас. періоду. Протяжність із зх. на пн. зх. – бл. 350 км при макс. шир. 150 км. Геоморфол. підобласті Д. в.: на пд. сх. – цокол. денудац. височина Донецький кряж, на пн. зх. – Бахмут-Торец. пластово-денудац. рівнина. Характер. рисою Д. в. є ярусність рельєфу. Вона є водорозділом між басейнами Дніпра, Дону, невеликих річок бас. Азов. моря. Розвинуті яри та балки, на вапняк. відкладах – карст. рельєф. Поширені антропогенні форми рельєфу (кар’єри, терикони) як результат видобування корис. копалин, водосховища. В геол. утвореннях Нагольного кряжу виявлено новий мінерал. вид – донбасит. В межах Д. в. – Луганський природний заповідник (філія Провальський степ), Український степовий заповідник НАНУ (філія Крейдова флора), «Святі гори» Національний природний парк, геол. пам’ятка природи заг.-держ. значення Клебан-Бицьке відслонення, регіонал. ландшафт. парки Донец. кряж, Клебан-Бик. У межах Д. в. – Савур-Могила (абсолютна вис. – 277 м, відносна – бл. 100 м), відслонення крейд. відкладів (гори Артема).

Л. І. Зеленська

Стаття оновлена: 2008