ДОНЕ́ЦЬКИЙ (до 1910 — Каменувате, 1910–63 — Петро­градо-Донецьке) — селище міського типу Луганської області, під­порядковане Кіровській міськраді. Знаходиться на лівому березі р. Лугань (притока Сівер. Дінця), за 62 км від обл. центру та за 7 км від Кіровська. Залізнич. роз­ʼ­їзд Водо­провід. Площа 5,4 км2. Насел. 4773 особи (2001, складає 84,0 % до 1989): росіян — 50 %, українців — 45 %. Засн. 1902–04 у звʼязку з будівництвом вугіл. шахти № 6–7 (від 1963 — «Луганська»; 1998 закрита). На поч. 1900-х рр. на ній працювало 500 робітників, видобуток вугі­л­ля складав 100 т на добу. 1903–05 та 1908–10 під­приємство не працювало, 1905–08 його орендували брати Каништи (збанкрутували); 1911 Петро-Донец. АТ викупило під­приємство у нащадків власника — француза Дерведея, вбитого шахтарями. До 1-ї світової війни видобуток вугі­л­ля на руднику був одним з найбільших у Донбасі. У ході воєн. дій 1918–20 влада у Д. неодноразово змінювалася. 1918 шахта була затоплена, роз­робле­н­ня вугі­л­ля на ній від­новилося лише у 1930-х рр. Від 19 листопада 1941 до 1 вересня 1943 — під нім.-фашист. окупацією. Від 1963 — смт. У Д. — заг.-осв. школа, дитсадок, Кіров. міська лікарня № 2, поліклініка, дит. школа мистецтв, під­літк. клуб, від­діл. оща­дбанку. Діє реліг. громада УПЦ МП. Встановлено памʼятник воїнам, які загинули під час 2-ї світової війни.