Донецький завод Точмаш - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Донецький завод Точмаш

«ДОНЕ́ЦЬКИЙ ЗАВО́Д “ТОЧМА́Ш”» – підприємство машинобудівної галузі промисловості. Розташ. у Донецьку. Засн. 1916 як з-д з вироб-ва снарядів дрібного, середнього та великого калібрів. До серед. 1917 чисельність робітників, задіяних у вироб-ві, складала 1300 осіб. Влітку 1918 підпр-во не працювало. Від листопада в одному з корпусів розпочато ремонт паровозів і вагонів, у грудні 1919 обладнано майстерню для ремонту автомобілів, згодом – с.-г. знаряддя. На поч. 1920-х рр. на ньому діяло 6 корпусів, кузня, столярна майстерня. Від 1920 – у складі Профбюро новорос. гірн.-завод. підпр-в, від 1921 – Червонотравневий з-д, від 1924 – у складі Сталін. металург. з-ду. До 1925 тут освоїли ремонт плугів, вагонів і вагонеток для рудників, почали виготовляти борони, 4-дюйм. замки для нафт. пром-сті, поршневі тракторні кільця вагон. букс, гальмові підшипники, товари нар. вжитку. 1927–39 – Сталін. з-д ім. Коваля (на честь одного з металургів, командира червоногвардійців), 1939–46 – Сталін. з-д «Побідит». 1927 на підпр-ві споруджено печі для виплавлення чавуну й міді, встановлено стругал. зубофрезерні, фрезерні, шліфувальні, токарські, радіосвердлильні верстати, напівавтомати, припинено ремонт паровозів і вагонів, розпочато випуск 5–10-тон. піднімал. кранів, шахт. клітей, перевертачів для шахт. вагонеток, стрічк. конвеєрів і транспортерів, жужіл. візків і розлив. ковшів. Під час 2-ї світ. війни осн. завод. устаткування та висококваліфік. спеціалістів евакуйовано у міста Верхня Тура, Нижній Тагіл (обидва – Свердлов. обл.), Челябінськ (усі – РФ). 1945 за успішне виконання завдань Держ. ком-ту оборони СРСР з відновлення й орг-ції вироб-ва снарядів великих калібрів у роки війни підпр-во нагородж. орденом Трудового Червоного Прапора. Від 1946 – Сталін. з-д с.-г. машин, від 1965 – Донец. з-д точного машинобудування, від 1979 – ВО із сучас. назвою. У 1950–80-х рр. підпр-во виготовляло універсал. виноградні начіпки, болотні фрези, картоплекопачі, автомобіл. причепи, плуги, гідростійки, начіпні навантажувачі на трактори, рідинну та газову апаратуру. У 1950–60-х рр. на «Точмаші» проведено реконструкцію та модернізацію вироб-ва. Від 1993 – ВАТ. Нині серед осн. видів продукції – для геол.-розв. робіт і видобутку нафти та газу: приварні замки для бурил. труб, пригвинтні бурові замки для сталевих і легкосплав. труб, муфти для осад. і насосно-компресор. труб; для гірн.-добув. пром-сті: стійки гідравлічні з замкнутою системою живлення, стійки гідравлічні з зовн. системою живлення одинар. і подвій. розсунотості, замки аркового кріплення, ролики стрічк. конвеєрів, тракові ланцюги; для с. госп-ва: борони, культиватори, котки, запасні частини до них. ВАТ спеціалізується також на виготовленні засув. арматури, фланців відповідних, гідроциліндрів, різал. інструменту. Діє окреме вироб-во у Добропіл. р-ні. Конструктори та технологи з-ду працюють над модернізацією наявної та освоєнням нової техніки. Серед остан. розробок – важка борона ДМТ-4А «Ніка» зі сферич. опорами та борона-плуг БДТП-4,8. «Точмаш» експортує свою продукцію в Німеччину, Австрію, Іспанію, Болгарію, Румунію, В’єтнам, Ніґерію, країни Балтії та СНД. Кількість працівників – 3 тис. осіб. Тривалий час підпр-во очолювали А. Березін (1952–70) та Ю. Кащенко (1980–2000), від 2006 – В. Михальков.

Н. В. Кайдановська

Стаття оновлена: 2008