Донецький кряж - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Донецький кряж

ДОНЕ́ЦЬКИЙ КРЯЖ – південно-східна, найвища частина Донецької височини у межах Луганської, Донецької і Харківської областей і на північному заході Ростовської області Росії. На Пн. круто обривається до долини Сіверського Дінця. Пересічні висоти Д. к. 200–300 м, макс. – 367 м над р. м. (г. Могила-Мечетна), шир. від 50 км на Сх. до 120 км на Зх. У геоструктур. відношенні пов’язаний з Донец. складчастою спорудою, яка виникла понад 300 млн р. тому. Складається з пісковиків, вапняків, сланців, мергелів, крейди та ін. порід. Більшу частину поверхні Д. к. займає Гол. вододіл, що простежується до лінії Дебальцеве–Петровеньки–Ровеньки–ст. Довжанська та поділяє височину на пн. і пд. схили. Від Гол. вододілу відгалужуються другорядні. Гідрогр. сітка дуже густа (до 0,6 км/км2), але річки мають незначну водність. Найбільші ріки – Сіверський Донець і Міус. Для Д. к. характерні структурно-денудаційні (переважно лійки глиб. до 30 м у пн.-зх. частині кряжа) та антропогенні форми рельєфу, які пов’язані з видобуванням вугілля (терикони), флюсових вапняків, буд. матеріалів (кар’єри) тощо. Д. к. розташ. у межах Донец. височинної пн.-степ. фіз.-геогр. області.

Л. І. Зеленська

Стаття оновлена: 2008