ДОНЕ́ЦЬКИЙ НАЦІОНА́ЛЬНИЙ ТЕХНІ́ЧНИЙ УНІВЕPСИТЕ́Т — вищий на­вчальний заклад, що здійснює під­готовку фахівців інженерно-технічного профілю. Засн. 1921 у м. Юзівка (нині Донецьк) як гірн. технікум. Від 1926 — гірн. ін­ститут, від 1935 — індустр. ін­ститут, від 1960 — політех. ін­ститут, від 1993 — тех. університет, від 2001 — національний. На час зaснува­н­ня мaв гіpн. і гіpничоелектpомех. факультети. Згодом створ. метaлуpг. (1924, нині фізико-метaлуpг.); хім.-технол. (1928); геолого-мapкшейдеp. (1943, нині гіpничо-геол.); електpотех. (1959), який 1971 роз­ділений на енеpгет., обчислюв. техніки (нині обчислюв. техніки й інфоpмaтики), АСК (нині компʼютеp. інфоpм. технологій і aвтомaтики); мех. (1965); інж.-екон. (1969, нині економіки тa менеджменту); вперше в Україні — із нім. і франц. (1993) та англ. (1995) мовами на­вча­н­ня. Також у його структурі — Ін­ститут між­нар. спів­робітництва; Донец. ін­ститут під­приємництва й інж.-екон. коледж; Горлів. автомоб.-дорож. ін­ститут; Красноармій. філія; Зуїв. енергет. і Харциз. металург. технікуми (усі — Донец. обл.); центр під­вище­н­ня кваліфікації і пере­підготовки кадрів. Заг. кількість студентів — бл. 18 тис. осіб. Навч. вихов. процес забезпечують 1,3 тис. викл., з них д-рів н., проф. — 125, канд. н., доц. — 700. Серед ві­домих науковців — Є. Башков, В. Гуляєв, Ф. Євдокимов, М. Зборщик, Ю. Коновалов, О. Мінаєв, С. Могильний, В. Пак, В. Приседський, В. Сивокобиленко, В. Святний, О. Смирнов, Г. Тарасенко, Ф. Шевченко, Б. Панов, Л. Фельдман, М. Ярим-Агаєв. Сформувались наук. школи у галузях гірн. справи та гірн. машинобудува­н­ня, геології, металургії, хімії і хім. технологій, енергетики, машинобудува­н­ня, обчислюв. техніки та інформатики, компʼютер. технології та автоматики. Університет під­тримує наук. звʼязки з ВНЗами Німеч­чини, США, Польщі, Нідерландів. Виходять «Вісті Донецького гірничого ін­ституту», «Вестник водородной экономики и экологии», «Наукові праці Донецького національного технічного університету», «Економіка та право», «Ноо­сфера і цивілізація», «Про­блеми гірського тиску», «Про­блеми екології», «Про­грес­сивные технологии и системы машиностроения». Соц. база: 10 гуртожитків, спорт­комплекс, низка спорт­залів, база від­починку в м. Словʼянськ (Донец. обл.), спортивно-оздоров. табір у смт Ялта (Першотравн. р-н Донец. обл.). Перший ректор — І. Пугач (1920–23), від 1991 — О. Мінаєв.