Донецький національний університет

Визначення і загальна характеристика

ДОНЕ́ЦЬКИЙ НАЦІОНА́ЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕ́Т — вищий на­вчальний заклад. Засн. 1937 як Сталін. (від 1961 — Донец.) пед. ін­ститут, від 1965 — Донец. держ. університет, від 2000 — сучасна назва. На 12-ти ф-тах навч. понад 12 тис. студентів за 39-ма спеціальностями, також діють факультет суміж. та додатк. професій, під­готовче від­діл., аспірантура. На 65-ти каф. працюють 864 викл., серед них — 9 академік та чл.-кор. НАНУ, 72 д-ри н., проф., 450 канд. н., доц. Серед ві­домих науковців Університету — І. Повх, Р. Кучер, Ф. Щепотьєв, О. Космодаміанський, С. Негруцький, Ю. Буравльов, А. Бажин, Ю. Горобець, В. Шевченко, М. Гіршман, З. Лихолобова, Р. Лях, Г. Пономаренко, Є. Крихтін, Ю. Лисенко, І. Скрипник, О. Галкін, В. Архаров, Л. Литвиненко. Основні напрями наук. досліджень: фіз. методи ви­вче­н­ня турбулентності та зниже­н­ня опору при транс­портуван­ні рідини; механіка деформов. твердого тіла, дослідж. напружено-деформов. стану тонкостін. оболонок і пластинчастих кон­струкцій з різноманіт. типами концентратів напруги — отворами, тріщинами, ребрами жорсткості, накладками тощо; фізика тонких магніт. плівок; автоматиз. методи спектрал. аналізу для контролю сплавів у чорній та кольор. металургіях; взаємодія іонів серед. і низьких енергій з поверх­нею твердого тіла; кінетика і механізми рідкофаз. окисле­н­ня орган. сполук, їх стабілізація, полімеризація, твердофаз. окисле­н­ня вугі­л­ля; фізіол.-біо­хім. взаємозвʼязок між рослиною і грибом, що її уражає; мутагенез і селекція дерев. рослин; цілісність худож. твору, про­блеми його аналізу та інтер­претації; соц.-екон. і аграрна історія України; індустріал. історія Донбасу у 20– 30-х рр.; про­блеми структур. зрушень у сусп. виробництві. При Університеті 1990 від­крито Нац. україномов. ліцей з по­глибленим ви­вче­н­ням окремих дисциплін, 1993 — Ін­ститут внутр. справ (нині Донецький юридичний ін­ститут Луганського державного університету внутрішніх справ). Від 1991 функціонував Коледж філології та мистецтво­знавства, реорганіз. 1993 у Донец. гуманітар. ін­ститут, що здійснює під­готовку за спеціальностями: «мова та літ-ра» (із за­значе­н­ням мови), «муз. вихова­н­ня», «культурологія», а також річну пере­підготовку вчителів за додатк. вищою кваліфікацією «викл. світ. худож. культури». 1991 в Університеті за­проваджено при­скорену форму одержа­н­ня другої спеціальності (діють центри під­готовки за декількома спеціальностями у м. Дружківка, Єнакієве, Маріуполь). Від 1973 проводить під­готовку іноз. громадян. Університет має 11 навч. корпусів, бібліотеку, музей, про­блемні та галузеві лаб., СКТБ «Турбулентність», обчислювал. центр, 5 гуртожитків, пансіонат «Наука» на узбереж­жі Азов. моря, плавал. басейн, спеціаліз. спорт­зали. Видає наук. ж. «Вісник Донецького університету». «Нові сторінки історії Донбасу», «Восточно-украинский лингвистический сборник», «Дикое поле. Донецкий проект» та ін. Перший дир. — О. Євдокименко (1937–38), нині ректор — В. Шевченко (від 1986).

В. В. Вороніна

Завантажити статтю