Донецький обласний академічний український музично-драматичний театр - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Донецький обласний академічний український музично-драматичний театр

ДОНЕ́ЦЬКИЙ ОБЛАСНИ́Й АКАДЕМІ́ЧНИЙ УКРАЇ́НСЬКИЙ МУЗИ́ЧНО-ДРАМАТИ́ЧНИЙ ТЕА́ТР – культурно-освітня установа. Засн. 1927 як Харків. Червонозавод. укр. робітн. театр на чолі з О. Загаровим. 1928–38 худож. кер. працював В. Василько. У трупу ввійшли актори театру «Березіль». Від 1933 базувався у м. Сталіно (нині Донецьк). Від 1941 – ім. Артема, від 1944 – муз.-драм., від 2001 – академ., від 2004 – сучасна назва. Відкрився 1933 виставою «Бастилія Божої Матері» І. Микитенка. У різні роки в театрі працювали актори Л. Гаккебуш, В. Добровольський, Г. Чайка, М. Протасенко, А. Бурлюк, Т. Авдієнко, М. Адамська, Н. Харченко, реж. В. Аверченко, Д. Лазуренко, Є. Головатюк, М. Смирнов, художник А. Левенець. У театрі здійснили постановки реж. С. Мойсеєв, В. Московченко, В. Шулаков, А. Канцедайло, В. Бугайов, О. Дзекун, О. Лісовець. Нині в театрі працюють актори Є. Воробйова, Г. Горшков, І. Молошников, О. Акимов, М. Бондаренко, В. Гладнєв, М. Коновалов, В. Крутюк, В. Полякова, А. Романій, Т. Романюк, Г. Скринник, О. Хохлаткіна, В. Хохлов, художниця С. Канн. Кер-во театром здійснюють М. Бровун (дир. – худож. кер.), Є. Кулаков (гол. диригент), Т. Пащук (гол. хормейстер), В. Маслій (гол. балетмейстер). У репертуарі – вистави «Майська ніч» (1979), «Циганка Аза» (1995), «За двома зайцями» (1998) М. Старицького, «Москаль-чарівник» (1980), «Наталка Полтавка» (1999) І. Котляревського, «Сто тисяч» (1988), «Суєта» (1993) І. Карпенка-Карого, «Роксолана» за П. Загребельним, «Сватання на Гончарівці» (обидві – 1989), «Відьма» (2003) Г. Квітки-Основ’яненка, «Мати-наймичка» (1989), «Думи мої…» (2004) за Т. Шевченком, «Зойчина квартира» (1989), «Навіжений Журден» (2005) М. Булгакова, «Різдвяна ніч» (1991), «Ревізор» (1999) М. Гоголя, «Поминальна молитва» Г. Горіна, «Пошилися в дурні» (обидві – 1992), «По щучому велінню» М. Кропивницького, «Народний Малахій» М. Куліша (обидві – 1994), «Учитель танців» Лопе де Веґи (1996), «Каліґула» А. Камю (1997), «Витівки Скапена» Ж.-Б. Мольєра, «Оргія» Лесі Українки (обидві – 2000), «Енеїда» за І. Котляревським (2002), «Кохання в стилі бароко» Я. Стельмаха, «Історія кохання» М. Розовського (обидві – 2003), «Дванадцята ніч» В. Шекспіра (2004), «Зілля» за О. Кобилянською, «Вісім люблячих жінок» Р. Тома (обидві – 2005), «У джазі тільки дівчата» О. Аркадіна-Школьника, «Петя і вовк» С. Прокоф’єва, «Фарбований лис» за І. Франком (усі – 2006), «Хто боїться Вірджинії Вульф?» Е. Олбі (2007). Лауреат Всеукр. фестивалів «Таврійські ігри» (1998), «До нас їде “Ревізор”» (1999), 8-го Міжнар. театр. фестивалю «Мельпомена Таврії» (2006, Ґран-Прі; усі – Херсон); організатор проведення регіон. театр. фестивалів «Театральний Донбас» (від 1992) і «Золотий ключик» (від 1997). Гастролі у Польщі, країнах СНД та Балтії.

Літ.: Кравчук П. В. С. Василько – режисер. К., 1980; Недзвідський А. Василь Василько. К., 1981; Кулик О. О. Донецький обласний музично-драматичний театр ім. Артема. К., 1987; Неволов В. «Зв’язок часів і поколінь...» // УТ. 2004. № 6; Соколенко Н. Весна із шумовинням карнавалу // Там само. 2005. № 5.

О. О. Гришко

Стаття оновлена: 2008