Крушельницька Володимира Антонівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Крушельницька Володимира Антонівна

КРУШЕЛЬНИ́ЦЬКА Володимира Антонівна (1903, м. Коломия, нині Івано-Фр. обл. – 25. 11. 1937, побл. с-ща Токсово, нині смт Ленінгр. обл.) – лікар-дерматовенеролог, культурно-громадська діячка, публіцист. Дочка Антона і Марії, сестра Івана, Бог­дана та Тараса Крушель­ницьких. Д-р медицини (1925). Закін. Віден. мед. ун-т (1924). У 1926 працювала у м. Рогатин (нині Івано-Фр. обл.), від 1927 – у Львові, де відкрила приватну лікар. практику. Співвидавець і співред. журналу протиалкогол. т-ва «Відродження», вела рубри­ки «Гігієнічний куток» та «Різне» (1930). Авторка наук.-популяр. статей у ж. «Нові шляхи», «Нова хата» («Десятиліття радянської медицини», 1929, ч. 6), «Відродження» («Значення сонця для людського здоров’я», 1931, ч. 2; «Вплив алкоголю на людський організм», 1936, ч. 1). У 1931 у Львові у перекладі К. та з її коментарями вийшла кн. «Зелений Какаду» А. Шніцлера (перевид. – Х., 1932). Брала участь в орг-ції благодій. т-в. Від 1932 – н. с. Харків. ін-ту боротьби з ве­нерич. хворобами. Наук. праці, написані в УСРР, зокрема й док­тор. дис., зникли. 1934 заарешт. Покарання відбувала на буд-ві Біломор.-Балт. каналу, згодом – у Соловец. таборах (РФ), де пра­цювала лікарем та виступала в театрі, організов. Лесем Курбасом. 8 грудня 1937 засудж. до розстрілу.

Літ.: Крушельницька Л. І. Рубали ліс (Спогади галичанки) // Дзвін. 1990. № 3–5; Її ж. Крушельницька Володимира Антонівна // Укр. журналістика в іменах. Л., 1994. Вип. 1; Ганіткевич Я. Українські лікарі-вчені першої половини ХХ століття та їхні наукові школи: Біогр. нариси та бібліографія. Л., 2002; Полєк; Пундій.

Я. В. Ганіткевич

Стаття оновлена: 2014